Розділ «ЧАСТИНА III ТЕМНИЙ ЛІС»

— Чому ні? І увійдемо в історію!

— А ця штука на нас не нападе? Ми ж цивільні. Такими справами належить займатися військовому флоту.

У цей момент надійшло повідомлення зі станції Ріньє-Фіцроя. Трисоляріанський зонд увійшов в хмару "пилу" і залишив по собі слід. По ньому з високою точністю розрахували курс зонда. "Синій тіні" наказали негайно висунутися до позиції зонда і здійснювати стеження за його траєкторією. Станція знаходилася на відстані, яка перевищувала 100 а. о. [38], тому радіосигнал провів в дорозі десять з гаком годин. Але це вже не мало значення — на станції врахували навіть гальмування зонда невагомою хмарою "пилу". Зустріч з посланцем Трисоляріса тепер була лише питанням часу.

"Синя тінь" лягла на курс і знову увійшла в хмару, на цей раз переслідуючи трисоляріанський зонд. Погоня була довгою — більше десяти годин. І пілот, і командир втомилися і клювали носом, але постійно скорочуваний розрив не давав їм заснути.

— Я бачу його! Я бачу його! — закричав пілот.

— Про що ти? До зонда більше чотирнадцяти тисяч кілометрів! — докорив йому напарник. Розглянути зонд розміром з вантажівку на відстані в чотирнадцять тисяч кілометрів було абсолютно нереально, навіть в найчистішому вакуумі. Але незабаром він і сам побачив світлу точку на темному тлі космічного простору. Вона рухалася точно по розрахованій траєкторії.

Через мить командир зрозумів: хмара "пилу" розміром більше за Сонце виявилося непотрібною. Трисоляріанській зонд знову включив двигун і відновив гальмування. Він не мав наміру проскочити крізь Сонячну систему. Він збирався тут залишитися.

Церемонію передачі повноважень капітана "Природного відбору" провели без викрутасів, оскільки це було короткострокове призначення на посаду. Були присутні тільки капітан Дунфан Яньсюй, в.о. капітана Чжан Бейхай, перший віце-капітан Левін, другий віце-капітан Акіра Іноуе і кілька офіцерів Генерального штабу.

Незважаючи на всі технологічні нововведення цього століття, фундаментальні науки стояли на місці. Передача прав доступу на "Природному відборі" відбувалася добре знайомим Чжан Бейхаю способом: трифакторною ідентифікацією по сітківці очей, відбитку пальців і паролю.

Як тільки офіцери Генерального штабу перепрограмували біометричні дані капітана, Дунфан Яньсюй повідомила Чжан Бейхаю пароль: "Men always remember love because of romance only" [39].

— Ви не курите, — спокійно зауважив він.

— До того ж, марка зникла в роки Великого розколу, — розчаровано додала капітан і опустила очі.

— Але пароль непоганий. Навіть в мій час його мало хто знав.

Капітан і віце-капітани вийшли з приміщення, надавши Чжан Бейхаю на самоті ввести свій власний пароль і отримати повний доступ до управління "Природним відбором".

— Він не дурень, — зауважив Акіра Іноуе, коли двері в сферичний відсік розчинилася в стіні.

— Мудрість древніх, — відповіла Дунфан Яньсюй, вдивляючись в ділянку стіни, де тільки що були двері, ніби намагаючись пронизати її поглядом. — Нам ніколи не збагнути знань, які він приніс з собою зі свого часу; і вони здатні навчитися всьому тому, що знаємо ми.

Троє офіцерів замовкли і завмерли в очікуванні. Минуло п'ять хвилин — більш ніж достатньо, щоб змінити пароль, особливо, якщо врахувати, що майбутній капітан Чжан Бейхай виявився здібним оператором систем управління в його групі Контингенту підтримки майбутнього. Минуло ще п'ять хвилин. Два віце-капітани почали в нетерпінні літати по коридору, але Дунфан Яньсюй залишилася на місці.

Нарешті, в стіні з'явилися двері. На їхнє здивування, стіни сферичної каюти виявилися чорними. На них світилася голографічна зоряна карта. Мітки об'єктів були відключені; на стінах мерехтіли лише самі зірки. З дверного отвору здавалося, ніби Чжан Бейхай висить зовні корабля, а поруч з ним плаває панель управління.

— Я закінчив, — повідомив він.

— Але чому так довго? — пробурчав Левін.