Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

Вода отруйна.

Твердження № 5 — чорні букви на білому тлі — з'явилося на екрані. Хайнс натиснув ліву кнопку "помилка". Він не відчув нічого, крім легкого тепла в потилиці, викликаного посиленим скануванням.

Він вийшов з лабораторії нейронного сканування і сів за стіл. За ним спостерігав цілий натовп народу, включаючи і Кейко. На столі стояв стакан з чистою, прозорою водою. Хайнс підняв склянку, повільно підніс до губ і відпив. Його рухи були стабільними, на обличчі — вираз повного спокою. Присутні видали було полегшене зітхання, але помітили, що його гортань нерухома і що він не ковтає воду. М'язи обличчя Хайнса скам'яніли, а потім злегка сіпнулися. В його очах з'явився той самий страх, який вони бачили в очах випробуваного № 104, - як ніби його воля боролася з якоюсь потужною безіменною силою. Нарешті він виплюнув воду і впав на коліна в нападі блювоти, але його так і не знудило. Обличчя його почервоніло. Кейко обняла чоловіка і поплескала по спині.

Хайнс незабаром прийшов в себе і простягнув руку.

— Дайте мені серветку, будь ласка, — попросив він. Отримавши серветку, він ретельно витер краплі води, що потрапили на його черевики.

— Дорогий, ти й справді віриш, що вода отруйна? — зі сльозами на очах запитала Кейко. Готуючись до експерименту, вона неодноразово просила Хайнса поміняти питання на інше — теж помилкове, але більш нешкідливе. Він відмовився.

— Так, вірю. — Він кивнув і з розгубленим виглядом подивився на зібрався натовп. — Я вірю. Я насправді вірю.

— Дозволь мені повторити твої ж слова, — сказала Кейко, кладучи руку на плече чоловіка. — Життя зародилося у воді і не може без неї існувати. Твоє тіло на сімдесят відсотків складається з води!

Хайнс нахилив голову і подивився на калюжу на підлозі, а потім потряс головою в подиві:

— Твоя правда, дорога, і тому-то мені так не по собі. Це найнеймовірніше у всьому світі!

Через три роки після освоєння керованої термоядерної реакції в нічному небі Землі загорілися нові, незвичайні зірки. З кожної півкулі можна було бачити до п'яти таких зірок одночасно. Їх яскравість стрімко змінювалася. На максимумі вони світилися яскравіше Венери і часом швидко мерехтіли. Часом одна з них раптово спалахувала, а через кілька секунд згасала. Це були термоядерні реактори, що проходили випробування на геостаціонарній орбіті.

Електромагнітні двигуни були визнані найбільш перспективними для космічних кораблів майбутнього. Але вони вимагали реакторів високої потужності, які можна було випробовувати тільки в космосі. Ці реактори, що висіли в тридцяти тисячах кілометрів над планетою, прозвали "ядерними зірками". Несподівані спалахи означали, що сталася чергова дорога невдача. Більшість населення Землі думало, що реактор вибухнув. Насправді ніякого вибуху не було — просто корпус реактора прогорав наскрізь від енергії, яку породжувала мініатюрна зірка всередині. Жар цієї зірки неможливо було стримати ніякими земними матеріалами — вони всі плавилися, як віск. Тому гарячу плазму утримували магнітним полем, однак генератори поля чомусь були нестабільні і часто виходили з ладу.

Чан Вейс і Хайнс стояли на балконі штабу космічних військ. Вони тільки що побачили один такий спалах. В його сяйві на стіні ненадовго з'явилися тіні. Хайнс був уже другим Відвернутим, з яким Чан Вейсу довелося зустрітися. Першим був Тайлер.

— Уже втретє за цей місяць, — прокоментував Чан Вейс.

Хайнс подивився на знову темне нічне небо.

— Ці реактори виробляють тільки один відсоток від тієї потужності, яка потрібна двигунам, і при цьому працюють нестабільно. Навіть якщо нам вдасться побудувати необхідні реактори, технологія двигунів виявиться ще складнішою. Напевно ми зустрінемося з протидією Софоніємів.

— Це так. Софонієми відрізали нам всі шляхи, — відповів Чан Вейс, дивлячись у далечінь. У міру згасання "ядерної зірки" море міських вогнів засвітилося яскравіше, ніж зазвичай.

— Надія ледь-ледь встигає загорітися і тут же вмирає. Одного разу вона просто більше не народиться. Як ви і сказали, Софонієми відрізали нам всі шляхи.

Чан Вейс розсміявся:

— Докторе Хайнс, я сподіваюся, ви прийшли сюди не для того, щоб обговорювати поразництво?