Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

— Теж вірно, і тому мені якось не по собі. Це найнеймовірніше у всьому світі!

— Ну що ж, ознайомимося з журналом експерименту, проведеного над нашим підопічним? — запропонував доктору Хайнс, вийшовши з палати.

Коли вони увійшли в кабінет медика, Кейко запропонувала:

— Давайте насамперед подивимося на поставлені йому запитання.

На екрані один за одним почали з'являтися фрази:

Твердження 1: У кішок три лапи.

Твердження 2: Камені — не живі істоти.

Твердження 3: Сонце має форму трикутника.

Твердження 4: Залізо важче, ніж пух того ж обсягу.

Твердження 5: Вода отруйна.

— Зупиніть, — попросив Хайнс, вказуючи на пункт № 5.

— Він відповів "помилково". — Старший медик вже перевірив результати.

— Перевірте всі параметри і режими роботи апаратури після його відповіді на питання номер п'ять.

Запис експерименту показав, що після відповіді підопічного на п'яте питання нейронний сканер підвищив точність сканування виявленого ядра критичного мислення. Щоб підняти роздільну здатність, потужність випромінювання і сила магнітного поля навколо цього невеликого ділянки мозку були збільшені. Хайнс і Кейко ретельно вивчили виведений на екран детальний запис експерименту.

— Чи проводили подібне посилене сканування інших випробуваних і з іншими питаннями? — запитав Хайнс.

Старший медик відповів відразу:

— Таке посилене сканування нам не дуже сподобалося. Тому ми його скасували після чотирьох сеансів, побоюючись надмірної радіації. У попередніх трьох сеансах… — він подивився на екран комп'ютера, — … ми задавали нешкідливі, істинні твердження.

— Слід встановити точно такі ж параметри сканування і повторити експеримент з питанням номер п'ять.

— Але… хто буде піддослідним? — в замішанні запитав медик.

— Ним буду я, — відповів Хайнс.