Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

— Ну… а хто він, по-вашому, генерал?

— Докторе, ви вірите в Бога?

Це несподіване питання на мить позбавило Ріньє дару мови.

— Бога? Сьогодні це слово означає багато різних понять, несе багато різних смислів, і я не знаю, що саме ви…

— Я вірю не тому, що у мене є докази, а тому, що це відносно безпечно. Якщо Бог існує, то вірити в нього правильно. Якщо Бога немає, то я нічого не втрачаю.

Слова генерала викликали у присутніх сміх.

— Друга половина фрази неточна, — поправив Ріньє. — Нам є що втрачати, по крайній мірі, в науковому плані… Навіть якщо Бог існує — що з того? Яке він має відношення до того, на що ми зараз дивимося?

— Якщо Бог справді існує, то у нього може бути представник в світі смертних на Землі.

Всі витріщилися на Фіцроя — пройшла майже ціла вічність, перш ніж вони зрозуміли сенс його слів. Тоді один з астрономів запитав:

— Генерале, про що ви? Бог не вибрав би свого представника серед атеїстів.

Фіцрой загасив цигарку і розвів руками.

— Коли ви виключите все неможливе, те, що залишиться, виявиться істиною, якою б неймовірною вона не була. Ви можете запропонувати краще пояснення?

— Якщо під Богом ви маєте на увазі якусь вищу силу, яка підтримує порядок і справедливість у Всесвіті… - почав розмірковувати вголос Ріньє.

Фіцрой перервав його, піднявши руку, ніби якась верховна сила, про існування якої вони тільки що дізналися, могла від цих слів ослабнути.

— То повірте, всі ви. Починайте прямо зараз, — сказав він і перехрестився.

Пробний пуск "Тяньті III" показували по телевізору. Спорудження трьох космічних ліфтів почалося п'ять років тому. "Тяньті I" і "Тяньті II" ввели в експлуатацію на початку року, тому випробування "Тяньті III" не притягнули великої уваги. Всі орбітальні ліфти будувалися з одиночним основним тросом, що обмежувало їхні можливості. Ліфти з чотирма тросами поки що знаходилися на стадії проектування; але навіть вже побудовані були величезним кроком вперед в порівнянні з хімічними ракетами. Якщо не враховувати вартість будівництва, вихід на орбіту став дешевшим, ніж політ на цивільному літаку. Це призвело до того, що до вже видимих в нічному небі Землі об'єктів додалися нові — тепер там сяяло безліч великих орбітальних станцій.

"Тяньті III" був єдиним космічним ліфтом, побудованим посеред океану. Його основа була закріплена на штучному плаваючому острові в Тихому океані, оснащеному ядерними електростанціями і здатному самостійно пересуватися, завдяки чому можна було коригувати позицію ліфта на екваторі. Подібний острів описав Жюль Верн, і тому його часто називали островом Верна. На екрані телевізора океану не було видно — тільки металеву основу ліфта в формі піраміди і оточуюче його сталеве місто. На нижньому кінці троса встановили циліндричну вантажну кабіну, вже готову до старту. Трос, що піднімався в космос, тонув у небі, стаючи невидимим, тому що його діаметр становив лише шістдесят сантиметрів. Часом на тросі поблискували промені сонця, що заходило.

Три літні людини — Чжан Юаньчао і його сусіди, Ян Цзіньвень і Мяо Фуцюань — вдивлялися в екран телевізора. Їм усім було вже за сімдесят; ніхто б не назвав їх руїнами, але вони були виразно старі. Їх обтяжувало згадувати минуле; їм не хотілося замислюватися про майбутнє; а оскільки вони не могли нічого вдіяти, то в цей незвичайний час їм залишалося лише доживати свої дні, ні про що не думаючи.

Чжан Веймінь, син Юаньчао, ввів в кімнату Яньянь, свого онука. Веймінь ніс в руках паперовий конверт.

— Батьку, ось твоя продуктова картка і талони на хліб. — Чжан Веймінь вийняв з конверта купу різнокольорових купонів і передав батькові.