Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

— Тоді я піду слідом за ними в Судний день.

— Як вам завгодно.

Ло Цзи припускав, що йому відмовлять, але так само, як і в той раз, коли він відмовлявся від посади Відвернутих, згода послідувала негайно; між його питанням і відповіддю Сей не минуло й секунди. Справа була явно нечиста! Він запитав:

— З цим будуть якісь складнощі?

— Ні. На цей раз все в порядку. Проект "Відвернутих" породжував розбіжності в міжнародному співтоваристві з першого ж дня. Більшість країн, виходячи зі своїх власних інтересів, підтримували одного Відвернутого і виступали проти іншого; тому завжди знаходилися бажаючі вас позбутися. Тепер, коли перший Руйнівник показав себе і зусилля Тайлера пішли прахом, противників і прихильників проекту стало порівну. Проект зайшов в глухий кут. Якщо ви зараз вирішите лягти в гібернацію до Судного дня, це буде прийнятним компромісом для обох сторін. Але, докторе Ло, ви й справді маєте намір так вчинити, в той час як людство бореться за виживання?

— Політики, такі як ви, кричать про людство, але я не бачу людства. Я бачу тільки окремі особистості. Я один з них, я проста людина, і я не можу взяти на себе відповідальність за порятунок всієї планети. Я просто хочу жити своїм життям.

— Гаразд. Але Чжуан Янь і Сяся — якраз такі "окремі" особистості. Хіба ви не хочете виконати свій обов'язок перед ними? Навіть якщо ваша дружина засмутила вас, я бачу що ви її як і раніше любите. А ваша донька? З того дня, коли "Хаббл II" отримав неспростовні докази майбутнього трисоляріанського вторгнення, стало очевидно: людство буде битися до останнього. Коли ваші близькі прокинуться через чотириста років, їх зустрінуть катастрофа і вогонь війни. На той час ви вже втратите своє становище Відвернутого і будете безсилі їх захистити. Вони лише розділять з вами пекельні муки в очікуванні кінця світу. Ви цього хочете? Такого життя ви бажаєте дружині і дитині?

У Ло Цзи не знайшлося відповіді.

— Якщо навіть це вас не переконує, то уявіть собі битву Судного дня через чотириста років і вираз їх очей, коли ви зустрінетеся! Кого вони побачать перед собою? Чоловіка, який кинув напризволяще жінку, яку любив понад усе на світі, а разом з нею і все інше населення Землі? Чоловіка, який не захотів врятувати всіх дітей світу? Чоловка, який не захотів врятувати навіть власну дитину? У вас вистачить мужності витримати цей погляд?

Ло Цзи впустив голову, як і раніше не кажучи ні слова. Краплі нічного дощу, падаючого на траву і воду озера, звучали як численні благання про допомогу з іншого часу і простору.

— Ви насправді вірите, що я в змозі щось змінити? — запитав Ло Цзи, піднімаючи голову.

— Чому б не спробувати? З усіх Відвернутих у вас найвищі шанси на успіх. Сьогодні я приїхала сказати вам чому.

— То говоріть! Чому?

— Тому що з усіх людей на Землі ви єдиний, кого Трисоляріс хоче вбити.

Притулившись до колони, Ло Цзи втупився на Сей незрячим поглядом. Він намагався пригадати.

Сей продовжила:

— Та аварія призначалася вам. Волею випадку під машину потрапила ваша знайома.

— Але це і справді був нещасний випадок! Автомобіль повернув, щоб об'їхати дві інші машини, що зіткнулися…

— Нападники витратили багато часу і зусиль, підлаштовуючи все саме так.

— Але я був тоді простою звичайною людиною, ходив без охорони. Вбити мене було хвилинною справою. До чого такі хитрощі?