Розділ «ЧАСТИНА II ЗАКЛИНАННЯ»

Ло Цзи миттєво отямився і рвонувся до озера. Йому хотілося закричати, але, побоюючись налякати Чжуан Янь і Сясю, він стримався і стрімголов понісся крізь тихі сутінки; єдиним звуком був шурхіт трави під його ногами. І тут в цей ритм увірвалося неголосне бамкання.

Це був звук пострілу, що пролунав з боку озера.

Тієї ночі Ло Цзи повернувся додому пізно, коли дочка вже міцно спала. Чжуан Янь тихо запитала:

— Містер Тайлер поїхав?

— Його більше немає з нами, — втомлено відповів він.

— Судячи з вигляду, йому довелося куди важче, ніж тобі.

— Так. Це тому, що він обрав нелегкий шлях… Янь, ти дивилася телевізор останнім часом?

— Ні. Я…

Вона замовкла, і Ло Цзи зрозумів, про що вона думає. Зовнішній світ з кожним днем ставав все більш жорстоким, і прірва між життям тут і життям там росла. Це турбувало Чжуан Янь.

— Скажи, наше життя тут — це правда частина плану Відвернутих? — запитала вона, дивлячись на нього тим же довірливим поглядом.

— Звичайно. Чому ти сумніваєшся?

— Але чи можемо ми бути істинно щасливими, якщо все людство нещасне?

— Любов моя, твій обов'язок — бути щасливою, коли все інше людство нещасливе. З появою Сясі ти стала ще щасливішою, а план Відвернутих отримав додаткові шанси на успіх.

Чжуан Янь безмовно дивилася на нього. П'ять років тому, стоячи перед портретом Мони Лізи, вони придумали мову міміки і з тих пір непогано напрактикувалися в ній. Все частіше і частіше Ло Цзи міг читати думки дружини в її погляді. Зараз він читав: "Як я можу в це вірити?"

Ло Цзи довго роздумував і нарешті відповів:

— Янь, все на світі коли-небудь закінчується. І Сонце, і Всесвіт коли-небудь загинуть. З якої такої ласки людству сподіватися на безсмертя? Послухай, цей світ — світ параноїків. нерозумно битися в безнадійній війні. Подивися на Трисоляріанську кризу під іншим кутом зору і забудь про свої турботи. Забудь не тільки про кризу, забудь взагалі про всі свої тривоги, навіть ті, що були до кризи. Використовуй час, що залишився, щоб насолоджуватися життям. Це чотири сотні років! Або, якщо ми відмовимося битися в битві Судного дня, майже п'ять. Чималий час. Людству знадобилося стільки ж, щоб пройти шлях від Ренесансу до століття інформації. Ми зробили наше життя безтурботним і комфортабельним. П'ять ідилічних століть без тривог про майбутнє, з єдиним завданням насолоджуватися життям — адже це просто чудо!

Він зрозумів, що сказав занадто багато. Твердження, що її щастя і щастя їх дочки були частиною плану, додавали спокою в життя Чжуан Янь, роблячи її щастя її роботою. Тільки так вона могла зберігати душевний спокій посеред жорстокого світу. Ло Цзи не міг чинити опір її вічно невинному погляду, тому він не наважувався дивитися на неї, коли вона задавала питання. Але зараз він мимоволі сказав правду, і причиною тому був Тайлер.

— Зараз ти говорив як Відвернутий? — запитала вона.

— Так, звичайно, — відповів він, намагаючись виправити ситуацію.

Але її очі говорили: "А мені здалося, що це твої справжні думки!"