Розділ 9 Козел-провокатор

— Панч питає «Хіба я вас звав?», а констебль на це відповідає «Мене до вас прислали». Панч не має вибору; це вибір долі. «Мені не треба констебля», каже він.

— Мені здається, що ви неправильно уявляєте собі Панча, — сказала Леслі. — Ви припускаєте, що він є чимось на кшталт надприродного вбивці, який змушений брати участь у виставі «Панч і Джуді». Але ж це може бути щось інше.

— Наприклад? — спитав я.

— Приміром, він може бути втіленням соціального тренду, злочину та заворушень. Дух бунтарства й непокори лондонського натовпу.

Ми всі здивовано подивилися на неї.

— Знаєте, я в школі теж училася, — сказала Леслі.

— Ти маєш інший план? — спитав я.

— Ні, — сказала Леслі. — Просто я хочу, щоб ти був обережний. Якщо тобі здається, що ти знаєш, що робиш, це не гарантує, що ти дійсно знаєш, що робиш.

— Добре, що ми з цим розібралися, — сказав я.

— Можеш не дякувати, — сказала вона. — Але навіть якщо ти зустрінешся з Генрі, що тоді?

Це було слушне питання; я подивився на Найтінґейла.

— Я можу відстежити його дух, — сказав Найтінґейл. — Якщо я буду достатньо близько, я зможу знайти його кістки.

— І що тоді?

Я подивився на Найтінґейла.

— Ми їх викопаємо, перемелемо на порох, змішаємо з кам'яною сіллю й розвіємо над морем, — сказав я.

— І це спрацює? — спитала вона.

— Раніше спрацьовувало, — сказав доктор Валід.

— Вам потрібен ордер, — сказала Леслі.

— Для привида ордер не потрібен, — сказав я.

Леслі широко всміхнулася та штовхнула до мене сценарій. Вона вказала ложкою на сторінку, і я прочитав там: «Констебль: Мовчіть! Ви скоїли убивство, я маю ордер на арешт».