— Лакея? — спитав я.
— Генрі Пайка. Або ж це були лише чутки. Одна з жертв знаменитого Чарльза Макліна.
— А він хто?
— Жахливий ірландець, — сказала Айсіс. — Але прекрасний актор. Він ще до того вбив чоловіка в театрі «Рояль» під час суперечки про перуку — встромив йому свою тростину в око.
— Як мило, — сказав я.
— У нього ж був ірландський темперамент, — сказала Айсіс.
Виявилося, що за молодих років Маклін був успішним актором, але на піку кар'єри покинув ремесло й почав керувати питним закладом, який незабаром збанкрутував. Змушений повернутися на сцену, він став постійним актором у театрі «Рояль».
— Його там обожнювали, — казала Айсіс. — Він завжди сидів у своєму улюбленому кріслі, що було відразу за оркестром. Пам'ятаю, що Ганна любила вказувати на нього.
— І він убив Генрі Пайка?
— Так, якщо вірити чуткам. Втім, було кілька свідків, які стверджували, що він невинний, — сказала вона.
— Ці свідки були друзями Макліна?
— І шанувальниками, — сказала Айсіс.
— Ви знаєте, де похований Генрі Пайк? — спитав я.
— Вибачте, але ні, — сказала вона. — Тоді це був досить гучний скандал. Але, як на мою думку, то біля Святого Павла, бо то його парафія.
Вона, звісно, мала на увазі того Павла, що на Ковент-Ґарден — Акторську церкву. Усе знову поверталося до того самого клятого місця.
Хлюпнула вода, і Беверлі збігла на причал так, ніби під водою були приховані сходи. Її шкіра була темна й гладенька, як у тюленя, і цієї миті я б не відвернувся, навіть якби біля мого вуха з пістолета вистрілили. Вона розвернулася до річки й почала стрибати, як дитина.
— Я виграла! — гукнула вона.
Окслі вийшов з річки настільки велично, наскільки це взагалі можливо для голого чоловіка середнього віку.
— Новакам щастить, — сказав він.
Беверлі плюхнулася на стілець, що стояв біля мого. Очі в неї палали, краплі води виблискували на руках, на гладкій шкірі плечей, на схилах грудей. Вона усміхалася мені, а я намагався не відводити очі від її обличчя. Хлюпаючи мокрими ногами, Окслі сів навпроти й без усіляких преамбул, ігноруючи суворий погляд Айсіс, взяв собі скибку пирога.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Річки Лондона» автора Бен Ааронович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8 Скорочена версія“ на сторінці 13. Приємного читання.