Розділ 5 Дистанційне керування

— Ще раз, — сказав Найтінґейл. — Зменшуй тепло, залишай світло.

Я був здивований тим, як легко воно мені підкорилося. Ключ, газ, зчеплення — більше світла, менше тепла. Цього разу вона була тепла, а не гаряча; жовтого кольору, як стара 40-ватна лампочка.

Цього разу я не чекав наказу Найтінґейла.

Я розкрив долоню і створив ідеальну кулю світла.

— А тепер утримуй її, — сказав Найтінґейл.

Це все одно як балансувати граблі на долоні: в теорії просто, але на практиці виходить п'ять секунд, не більше. Моя чарівна сфера луснула, наче мильна булька.

— Добре, — сказав Найтінґейл. — Я скажу тобі слово, а ти кажи його кожного разу, коли робитимеш це закляття. Але дуже важливо, щоб ефект закляття раз у раз повторювався.

— Чому?

— Поясню через хвилину, — сказав Найтінґейл. — Це слово «lux».

Я повторив заклинання: ключ, двигун. Одночасно я промовив це слово. Сфера трималася довше, це безумовно ставало легше.

— Тренуй це закляття ще щонайменше тиждень, — сказав Найтінґейл. — Але не відволікайся. У тебе з'явиться бажання експериментувати: зробити її яскравішою, змусити її літати навколо…

— Її можна змусити рухатися?

Найтінґейл зітхнув:

— Найближчого тижня не можна. Тренуйся, доки це слово не стане закляттям, а закляття не стане словом. Щоб сказати «lux» означало створити світло.

— «Lux»? — спитав я. — А що це за мова?

Найтінґейл здивовано подивився на мене.

— Латинською це означає «світло», — сказав він. — Невже в школі латини не вчать?

— Ні, в нашій школі її не викладали.

— Не страшно, — сказав Найтінґейл. — Я можу тебе її навчити.

«Оце так пощастило», — подумав я.