— Не було? — спитала Леслі.
— Ти, мабуть, хочеш спитати, як може бути свідком той, кого там не було?
— Так, хочу.
— Це коли твій свідок — привід, — сказав я.
Леслі подивилася на мене.
— Особисто я надала би перевагу оператору відеокамери спостереження, — сказала вона.
— Що?
— Тому, хто побачив убивство на екрані відеокамери спостереження, — сказала Леслі. — Він був би свідком, якого не було на місці злочину. Але ідея про привида мені подобається.
— Я допитав привида, — сказав я.
— Маячня, — сказала Леслі.
Тож я розповів їй про Ніколаса Волпенні та про чоловіка-вбивцю, який розвернуся, змінив одяг і вдарив бідолашного…
— Як, кажеш, звали жертву? — спитав я.
— Вільям Скірміш, — сказала Леслі. — Про це в новинах казали.
— Бідолашному Вільямові Скірмішу відбили голову.
— Такого в новинах не казали, — сказала Леслі.
— Слідчі не стануть розповідати про таке кореспондентам, — сказав я. — Щоб було чим перевіряти свідків.
— І цей свідок — привид? — спитала Леслі.
— Так.
Леслі зіп'ялася на ноги, трохи похитнулася, а потім знову сфокусувала зір.
— Думаєш, він досі там? — спитала вона.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Річки Лондона» автора Бен Ааронович на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1 Ключовий свідок“ на сторінці 9. Приємного читання.