Розділ 1 Ключовий свідок

Я хотів був безтурботно притулитися до ліхтарного стовпа, але трохи промахнувся й мало не впав. Леслі це здалося набагато смішнішим, ніж мені. Вона сіла на сходинку книжкового магазина, щоб перевести подих.

— Гаразд, — сказав я. — А навіщо ця робота тобі?

— Мені вона добре вдається, — відповіла Леслі.

— З тебе не настільки хороший коп, — сказав я.

— Настільки, — сказала вона. — Будьмо чесні: як коп я просто класна.

— А я?

— Ти занадто легко відволікаєшся.

— Неправда.

— Вечір перед Новим Роком, Трафальгарська площа, великий натовп, кілька гопників мочаться у фонтан — пам'ятаєш це? — спитала Леслі. — Ситуація погіршується, гопники починають буянити, а чим тоді займався ти?

— Та я лише на дві секунди відійшов! — сказав я.

— Щоб подивитися, що написано в лева на сраці! — сказала Леслі. — Я боролася з двома п'яними гопниками, а ти займався історичною розвідкою.

— А хочеш узнати, що було написано в того лева на сраці? — спитав я.

— Ні, — сказала Леслі, — я не хочу знати ні про те, що в лева на сраці пишуть, ні як працює сифон, ні чому один бік вулиці Флорал-Стріт на сто років старіший за протилежний.

— Тобі це не цікаво?

— Ні, а надто тоді, коли я борюся з гопниками, ловлю крадіїв автомобілів або знаходжусь на місці нещасливого випадку з летальними наслідками, — сказала Леслі. — Ти мені подобаєшся, ти хороший чоловік, але ти наче сприймаєш світ не таким, яким його має сприймати коп… Ти ніби бачиш те, чого немає.

— Що саме?

— Не знаю, — сказала Леслі. — Я ж бо цього не бачу.

— Бачити те, чого немає, може бути для копа корисною навичкою, — сказав я.

Леслі у відповідь пирхнула.

— Я серйозно, — наполягав я. — Минулої ночі, коли тебе відволікла твоя кофеїнова залежність, я знайшов свідка, якого там не було.