Розділ 1 Ключовий свідок

— Що робитимеш у першій половині дня? — спитала вона.

— О дванадцятій маю співбесіду з Неблетом щодо моєї кар'єри.

— Удачі, — сказала вона.

Щойно інспектор Неблет звернувся до мене за ім'ям, а не за прізвищем, я зрозумів, що попереду на мене чекає велика дупа.

— Скажіть-но, Пітере, — спитав він, — якою ви бачите свою подальшу кар'єру?

Я посунувся на стільці.

— Я думав про карний розшук, сер, — сказав я.

— Ви хочете бути детективом?

Неблет усе своє життя був констеблем, а тому до поліцейських, які не носять уніформу, завжди ставився приблизно так, як звичайні люди ставляться до податкових інспекторів. Тобто, під тиском ти готовий визнати, що без них не обійтися, але своїй дочці одружитися з таким не дозволиш.

— Так, сер.

— А навіщо обмежувати себе карним розшуком? — спитав він. — Чому б не обрати один зі спеціальних підрозділів?

Бо якщо ти досі стажист, тобі не можна казати, що ти хочеш потрапити до підрозділу розслідування вбивств або організованої злочинності, щоб їздити на великій тачці й взуватися в туфлі ручної роботи.

— Я думав почати з початку й поступово просуватися вгору, сер, — сказав я.

— Це дуже розумне ставлення, — сказав Неблет.

Раптом мені спала жахлива думка. А що як вони думають послати мене до «Трайдента»? Це підрозділ, призначений для боротьби зі злочинами в чорних громадах, скоєними зі застосуванням вогнепальної зброї. «Трайдент» завжди шукав чорношкірих офіцерів для виконання жахливо небезпечних завдань під прикриттям, і те, що я мав мішане походження, робило мене підхожим кандидатом. Я не хочу сказати, що вважаю їхню роботу непотрібною, просто особисто я таку роботу навряд чи зможу виконати. Межу своїх можливостей має знати кожний, і переїзд до Пекхема та зависання з бандитами, рекетирами й тими дивними білошкірими худорлявими хлопцями, які не розуміють іронію Eminem, безумовно перевищували мої сили.

— Я не люблю реп, сер, — сказав я.

Неблет повільно кивнув.

— Це корисна інформація, — сказав він, і я вирішив надалі тримати пельку закритою.

— Пітере, — сказав він, — упродовж двох років у мене склалася дуже добра думка щодо вашого розуму та вашого вміння важко працювати.

— Дякую, сер.