Розділ 1 Ключовий свідок

Холодне повітря зрештою почало витвережувати мене.

— Хто?

— Привід твій, — сказала вона. — Ніколас Ніклбі. Думаєш, він може досі бути на місці злочину?

— Звідки мені знати? — сказав я. — Я ж навіть не вірю в привидів.

— Ходімо, подивимось, чи він там, — сказала вона. — Якщо і я його побачу, це буде підете… під-тверд-жен-ням твоїх слів.

— Згода, — сказав я.

Взявшись попід руки ми пішли вулицею Кінг-Стріт до Ковент-Ґарден.

Тієї ночі спостерігалася цілковита відсутність привида Ніколаса. Ми почали з портика церкви, біля якого я його бачив, а потім, оскільки Леслі, навіть коли нап'ється в зюзю, була старанним копом, ми методично обшукали все навколо.

— Картопля фрі, — сказала Леслі, коли ми завершили друге коло. — Або кебаб.

— Може, він не виходить тому, що я не сам? — припустив я.

— А може він з'являється за розкладом? — сказала Леслі.

— Дідько з ним, — сказав я. — Ходімо по кебаб.

— Ти добре покажеш себе в процесуальному відділі, — сказала Леслі. — Ти там…

— Якщо скажеш «робитимеш неоціненний внесок», я за свої подальші дії не відповідатиму!

— Я збиралася сказати «змінюватимеш світ на краще», — сказала вона. — Або ж ти можеш поїхати у Штати, у ФБР тебе, напевно, візьмуть.

— Навіщо я їм? — спитав я.

— Вони зможуть скористатися тобою як двійником Обами.

— А за це, — сказав я, — за кебаби платитимеш ти.

* * *

Зрештою виявилося, що ми занадто п'яні, щоб знайти кебаб, а тому пішли назад до казарми, де Леслі навіть не спробувала запросити мене до своєї кімнати. Я був на тій стадії сп'яніння, коли лягаєш у темряві на своє ліжко, а кімната вертиться навколо тебе, і ти замислюєшся над природою буття й над тим, чи встигнеш дістатися до туалету швидше, ніж тебе вирве.