TextBook — Оце вже краще, містере Клевінджер, хоча це відверта брехня. Минулого вечора у вбиральні. Хіба ви не нашіптували цьому смердючому сучому синові, котрого ми не терпимо, що ми не можемо вас покарати? Як його звуть?
— Йосаріан, сер, — сказав лейтенант Шайскопф.
— Так, Йосаріан. Правильно. Йосаріан. Йосаріан? Його так звуть? Йосаріан? Що це за прізвище таке, Йосаріан?
Лейтенант Шайскопф мав відповідь напоготові.
— Це прізвище Йосаріана, сер, — пояснив він.
— Гаразд, нехай так. То хіба ви не нашіптували Йосаріану, що ми не можемо вас покарати?
— О ні, сер. Я прошепотів йому, що ви не можете мене звинуватити...
— Можливо, я дурень, — перебив полковник, — але я не бачу різниці. Напевно, я таки справді дурень, бо різниці я не бачу.
— М...
— Ви язикатий сучий син, чуєте? Ніхто не просить ніяких пояснень, а ви даєте мені пояснення. Я стверджую факт, а не прошу пояснень. Язикатий сучий син, чуєте?
— Ні, сер.
— Ні, сер? Скажете, що то я кляте брехло?
— О ні, сер.
— Тоді ви язикатий сучий син, так?
— Ні, сер.
— Ви язикатий сучий син?
— Ні, сер.
— Ви нариваєтесь, чорт забирай. Та я зараз перескочу через цей величезний стіл і розірву на шмаття ваше смердюче, боягузливе тіло.
— Ну, ну, розірвіть! — викрикнув майор Меткаф.
— Меткафе, смердючий ви сучий сину. Хіба я не наказав вам стулити свою смердючу, боягузливу, дурну пельку?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пастка-22» автора Геллер Дж. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 8“ на сторінці 7. Приємного читання.