Розділ 8

— Вибач.

— Так. Дивись: ми збираємося летіти на кораблі, а куди — не знаємо. Ми будемо летіти швидше від світла, а чому — ніхто не відає. Ми не знаємо, скільки триватиме подорож, тому куди ми летимо — вже неважливо. Тому можемо летіти усе життя і померти, не діставшись пункту призначення, навіть якщо ми не зустрінемо щось таке, що вб’є нас за кілька секунд. Правильно ж? Правильно. А ти ще питаєш, чи мені не страшно.

— Просто хочу підтримати розмову. — Я зібгався калачиком уздовж її спини і легенько взяв Шері за приємні груди.

— Не тільки. Ми нічого не відаємо про людей, які побудували усе це. Хто знає, можливо, це просто практична штука з їхнього боку? Може, таким чином вони заманюють свіже м’ясо на свої небеса гічі?

— Згоден, — підтвердив я. — Повернися.

— А корабель, який вони показували зранку, не такий, як я думала, — сказала Шері, повертаючись і обіймаючи мене за шию.

Раптом ми почули різкий свист незрозуміло звідки.

— Що це?

— Не знаю.

Ми знову почули цей свист. Він лунав десь із тунелю, а також у моїй кімнаті, але голосніше.

— А, це п’єзофон.

Дзвонив мій та інші п’єзофони поряд. Свист стих і ми почули голос:

— Це Джим Чоу. Усі новачки, які хочуть подивитися на корабель, що повернувся з невдалого вильоту, підійдіть до доку № 4. Його якраз туди доставили.

Я також чув якесь бурмотіння з кімнати Форендів і відчував, як б’ється серце Шері.

— Нам краще піти, — сказав я.

— Я знаю. Але не дуже хочу.

Корабель прибув до Брами. Один із крейсерів на орбіті виявив судно й наблизився до нього. Тягач доправив корабель до доків Корпорації, де зазвичай розміщали лише ракети з планет. Там розташовувалася камера, яка могла витримати навіть п’ятимісний корабель, а це був тримісний, радше те, що від нього залишилося.

— Господи… — прошепотіла Шері. — Робе, як ти гадаєш, що з ними трапилося?

— З екіпажем? Вони померли.

У цьому не було жодних сумнівів. Корабель був повністю розбитий. Каркаса для посадкового модуля не було, лишився тільки головний апарат — грибоподібна капсула, погнута й розколота від жару. Від жару! І це метал гічі, що витримував навіть електричну дугу!