• 5. Господарче краєзнавство (вивчення населених пунктів (економіко-географічні особливості), промислових підприємств (історико-географічний розвиток, чинники, під впливом яких вони виникли), ознайомлення із сільськогосподарськими підприємствами (економіко-географічна характеристика господарства), дослідження рослинництва, тваринництва та інших галузей).
• 6. Екологічне краєзнавство (поглиблення усвідомлення кожною людиною екологічних проблем, формування відповідальності за збереження, примноження й розумне використання природних ресурсів).
• 7. Історичне краєзнавство (ілюстрування історичних знань на прикладі історії краю, передавання знань про окремі історичні факти, події, історію краю загалом майбутнім поколінням).
• 8. Музеєзнавство (науково систематизоване збирання та показування природно-історичних колекцій, пам'яток і пам'ятників, які можуть бути першоджерелами для вивчення певної навчальної дисципліни).
• 9. Туристсько-краєзнавча діяльність (формування моральних, вольових якостей краєзнавців, їх фізичне загартування, збагачення знань про історію, культуру, економіку, природу рідного краю, що досягається під час туристських походів, подорожей, краєзнавчих екскурсій).
Різнобічне вивчення рідного краю загальним краєзнавством і туризмом сприяє дослідженню, науковому обґрунтуванню, розробленню різноманітних форм передання наступним поколінням знань про минуле і сучасне людського суспільства й довкілля конкретної території.
Навчально-виховна цінність краєзнавства й туризму полягає в тому, що їх можуть успішно використовувати
всі педагоги: учителі-предметники, класні керівники, вихователі, а також батьки. Різноманітність форм і методів, багатство змісту туристсько-краєзнавчої діяльності робить її важливим засобом реалізації принципу комплексного підходу до формування особистості. Кожен напрям краєзнавства має невичерпні можливості для національного, морального, патріотичного, естетичного, фізичного виховання. Учитель-краєзнавець на високому ігрофесїйному рівні виховує учнівську молодь на основі усвідомлення причетності до істррії й сучасності українського народу, його культури, природи, економічного розвитку.
Отже, від уміло організованої туристсько-краєзнавчої справи дослідники мають отримувати задоволення, розвивати ініціативу й самостійність, підвищувати дисципліну й активність, фізично вдосконалюватись. На заняттях, а також у студентських наукових гуртках студенти набувають знань і вмінь втілювати в життя школи стаціонарні й туристські форми туристсько-краєзнавчої діяльності. Вивчаючи рідний край, оволодіваючи пошуково-дослідницькими навичками, здійснюючи власні відкриття під час навчання у вищому навчальному педагогічному закладі, краєзнавець-студент набуває організаційно-методичних навичок залучати школярів до глибокого вивчення історії та сучасних проблем соціально-економічного й культурного розвитку свого краю, відроджувати в учнівському середовищі народні традиції, звичаї, обряди тощо. Тому кожен студент повинен оволодівати знаннями й навичками організації, управління різноманітними організаційними формами туристсько-краєзнавчої діяльності.
Організація та проведення туристсько-краєзнавчих подорожей
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Табір“ на сторінці 2. Приємного читання.
