б) переправа вбрід за допомогою мотузки. її здійснюють на бурхливих, стрімких ріках. Першим водний потік переходить найбільш фізично міцний і досвідчений турист. Його завдання - перенести на протилежний берег кінець основної мотузки, який прикріплюють до нього вузлом "булінь". Щоб турист міг вільно пливти, якщо потік зіб'є його з ніг, "булінь" зав'язують не на грудях, а на спині. Крім того, до туриста карабіном пристібають допоміжну мотузку, другий кінець якої двоє страхувальників тримають у руках, стоячи на березі нижче за течією. Подавати мотузки вслід тому, хто переправляється, слід акуратно, щоб не заважати його руху і щоб мотузка не поринала у воду.
Надійнішим способом подолання водної перешкоди є той, який поєднує елементи переправи "стіною" із страхувальною мотузкою. Цю переправу здійснюють два фізично сильних учасники групи. Перший, який іде вище за течією, збоку під пахвою закріплює на ковзному карабіні основну мотузку. Другий також застрахований на випадок падіння основною мотузкою, але її не навантажують і використовують як допоміжну, протягуючи під кутом 40-50° до першої, нижче за течією. За такого способу переправи мотузка, прикріплена до першого туриста, весь час занурена у воду, і її використовують як додаткову верхню точку опори. Мотузку подають двоє туристів, які страхують самі себе.
Перенесений кінець мотузки надійно кріплять на березі до дерева, скелі, основи міцного куща або штучних опор із кілків, кам'яних турів тощо. Відтак, використовуючи поліспас і додаткові мотузки (репшнури) зі "схоплюючими" вузлами, основну мотузку туго натягують над поверхнею води.
Прикріпившись до таких перил за допомогою грудної обв'язки і карабіна (відстань від грудей до основної мотузки повинна бути коротшою за довжину рук), туристи по черзі переходять ріку. Рухатись потрібно боком, перебираючи руками мотузку, обличчям до течії. Тіло для кращого опору тиску води слід відхилити назад. У разі якщо турист зірвався, його витягують на берег допоміжними мотузками (вперед або назад). Оскільки така переправа зазвичай триває довго, на березі рекомендується розпалити вогнище для обігріву і просушування речей.
Переправлятися вплав можна лише через річку зі спокійною течією, і тому, хто вміє добре плавати. Зручним місцем для переправи слугують глибокі ділянки з пологим руслом. Розраховуючи на знесення за течією, туристи пливуть під кутом до руху течії. Не слід намагатися перепливти перешкоду, обравши найкоротшу пряму. Речі рекомендується скласти на легкий пліт і штовхати його по воді поперед себе.
У деяких випадках перший турист переправляється вплав із страхувальною мотузкою. Відтак її використовують для перетягування плоту і допомоги іншим учасникам групи, які можуть страхуватися, притримуючись на воді за будь-який предмет, що не тоне: колоду, дошку, в'язку хмизу або надійно упакований матеріал, що не промокає, міцно перев'язаний рюкзак тощо.
Отже, у процесі підготовки піших туристсько-краєзнавчих подорожей залежно від складу групи (контингенту, рівня підготовленості) необхідно заздалегідь планувати темп і швидкість руху на маршруті, способи подолання природних перешкод, найбільш оптимальний режим і розпорядок похідного дня.
Особливості лижних туристсько-краєзнавчих подорожей
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Шлях руху на різній місцевості“ на сторінці 2. Приємного читання.
