Особистість керівника справляє істотний вплив на виховний процес. Найважливіші позитивні якості педагога: емоційна стабільність (відсутність змін настрою або вміння приховувати їх); цілеспрямованість у роботі; оптимістична реакція на труднощі; послідовність у застосуванні психологічного стимулювання (використання підбадьорень, заохочень частіше, ніж докорів і негативного оцінювання); здатність постійно підтримувати високий моральний стан групи на маршруті і на тренуванні; інтелігентність; уміння налаштовувати туристів на реалізацію намічених цілей; здатність надати допомогу будь-якій туристській групі, яка потрапила в аварійну ситуацію.
Формуванням соціально-психологічного клімату в групі необхідно управляти. Тривала підготовка учасників туристських походів до роботи в автономних умовах, добір людей, спільне тренування, узгодженість групи, матеріально-технічне забезпечення, загальні завдання членів колективу є основою успіху. Тільки дружна та згуртована команда може подолати складний маршрут.
Прикладне значення виховання особистісних якостей туриста полягає у забезпеченні його всебічного фізичного розвитку в єдності з духовним формуванням. У тренувальних і похідних умовах виховуються морально-вольові якості особистості: сміливість і рішучість, терплячість, наполегливість, ініціативність, дисциплінованість. Виховання цих якостей повинно входити до основного змісту підготовки туриста.
Сміливість - це здатність діяти у небезпечних для життя, здоров'я та престижу людини ситуаціях, не знижуючи якостей діяльності. Під рішучістю розуміють здатність людини швидко приймати рішення і приступати до його реалізації у значущій для неї ситуації, особливо якщо існують невпевненість і страх.
Сміливість і рішучість відіграють суттєву роль під час проходження маршруту та подолання складних природних перешкод: водних перепон, перевалів, льодовиків та ін. Виховання цих якостей здійснюється постійно. Важливе значення при цьому має поступове ускладнення вправ і підвищення вимог до їх виконання: збільшення довжини і крутизни схилів під час спусків і підйомів; виконання вправ на рівновагу на підвищеній і звуженій опорі (канат або мотузка); стрибки у воду з висоти; переправа вбрід гірською річкою.
Терплячість полягає у здатності підтримувати за допомогою додаткових вольових зусиль інтенсивність роботи на заданому рівні, коли виникають внутрішні умови, які заважають цьому (втома на тренуванні або на маршруті походу, нестача кисню у горах). Мірою терплячості може бути час від моменту появи втоми до відмови підтримувати зусилля на заданому рівні.
Постійне намагання досягти мети, незважаючи на труднощі, виявляється наполегливістю. У процесі підготовки до походу або змагань необхідно створювати туристу умови, наближені до похідних: тренуватись і змагатись за будь-яких погодних умов, поступово ускладнювати траси тренувань і змагань з техніки туризму, скорочувати інтервали відпочинку між серіями навантажень, вимагати виконання певної роботи до кінця, збільшувати відстань походів вихідного дня і швидкість проходження маршруту.
Ініціативність - виявлення творчості у діяльності, внутрішнє прагнення до її нових форм.
Вольові якості, які є рисами особистості туриста, визначають у комплексі найважливішу властивість "спортивного характеру" - волю до перемоги на змаганнях або до подолання запланованого туристського маршруту, яка поєднує в собі здатність до максимальної мобілізації і зосередженості в екстремальних умовах, упевненість і загальну психічну стійкість, швидке прийняття рішень. У єдності з цією властивістю виховуються і такі риси характеру, як дисциплінованість, обов'язковість, працелюбність тощо.
Підтримання дисципліни у групі дає змогу цілеспрямовано і планомірно готуватись до досягнення високих спортивних результатів у туризмі, створювати атмосферу радості та впевненості у своїх силах на маршруті, відчувати підтримку товаришів.
На туристському маршруті часто доводиться стикатися із раптовими труднощами або ситуаціями (складні ділянки підйому або спуску, погані метеорологічні умови тощо). Кожну з цих ситуацій туристи повинні подолати і гарантувати свою безпеку, для чого необхідно вміти регулювати психічні стани, тобто знати прийоми зниження рівня збудження з метою заспокоєння. До таких прийомів належать:
• 1) словесні самовлливи для зниження психічного напруження: самонакази типу "заспокойся", "не хвилюйся"; переключення думок і уваги на образи і явища, які викликають позитивні емоційні реакції (згадування епізодів минулих походів, кінофільмів, літератури; зміна напряму думок, відволікання); спеціальні прийоми впливу за допомогою другої сигнальної системи (застосування слів, які можуть діяти заспокійливо чи збудливо: "молодець", "добре", "небійся", "непоспішай");
• 2) словесні впливи на групу жартом або розповіддю про подібні випадки з позитивним завершенням;
• 3) вплив з боку тренера або керівника групи (впевнені дії тренера; словесна підтримка учасників походу, заохочення під час проходження складних ділянок: "молодець", "тактримати").
Отже, загальна підготовка туриста, яка включає теоретичну і практичну складові, уможливлює комплекс розв'язання різноманітних завдань, які виникають під час проведення туристсько-краєзнавчих походів і подорожей.
Особливості організації та проведення походів із різних видів туризму
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організація і проведення туристсько-краєзнавчих подорожей» автора Пангелов Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технічна і тактична підготовка туриста“ на сторінці 2. Приємного читання.
