Діяльність індивідуального підприємця застосовна щодо малих суб'єктів, які надають послуги з розміщення, транспортування, спортивно-рекреаційні, екскурсійного супроводу, а також характерні для туристичного ринку агенцій подорожей (зазвичай вони виконують функцію агентів, які продають продукти організаторів туристичних заходів).
Другу групу підприємств становлять господарські товариства (спілки), які в економічному розумінні є об'єднанням людей і капіталу та створені з метою ведення господарської діяльності (див. рис. 1.4). Порядок утворення і діяльності цих спілок у нашій країні регламентується Законом України "Про господарські товариства". На відміну від одноосібного підприємства, спілки мають декілька власників, а також ширші можливості доступу до капіталу. Партнери роблять свій внесок до товариства, окрім матеріальних активів, ще й активами у нематеріальній формі, тобто у формі знань, досвіду, торгової марки чи уміння функціонувати на туристичному ринку. Зменшуються також ризики, збитки і прибутки, оскільки вони розподілені, згідно зі Статутом спілки, між учасниками.
Сучасні тенденції суб'єктного укладу української індустрії туризму засвідчують збільшення кількості приватних готельних підприємств (це зазвичай малі за розміром суб'єкти, які працевлаштовують до п'ятдесяти осіб), однак систематично збільшується й кількість спілок у цій сфері. Станом на 1 січня 2008 р. 69,2 % становили підприємства приватної форми власності, частка яких зросла на 2,4 % порівняно з 2005 р. (рис. 1.5). Це свідчить про повільний процес приватизації, а також про невелику зацікавленість підприємців у розвитку готельної діяльності1.
Рис. 1.5. Динаміка структури підприємств готельного господарства України за формами власності (2005-2007 рр.)
Варто зауважити, що ліквідація державних туристичних підприємств зумовлює утворення товариств з обмеженою відповідальністю (це переважно товариства, які провадять готельну діяльність на основі нерухомості й майна державних підприємств). Акціону вання туристичних підприємств є рідкістю на українському туристичному ринку. Ця організаційно-правова форма притаманна великим підприємствам, створення і функціонування яких вимагає значних фінансових ресурсів. До туристичних підприємств, які функціонують у цій організаційно-правовій сфері, належать "Дністер", " Львів-Супутник".
Ринкова економіка передбачає діяльність не комерційних організацій, які створюються з іншою метою, ніж отримання прибутку. Наприклад, Львівська асоціація розвитку туризму об'єднала органи виконавчої влади та інтереси приватних туристичних структур задля пропагування м. Львова та Львівської області як туристичного центру за кордоном та в Україні. Вона також координує діяльність та ініціативи, спрямовані на розвиток в'їзного туризму та сприяє створенню належної інфраструктури1.
Отже, розглянувши організаційно-правові форми діяльності, можна назвати основні чинники, які визначають їх вибір (рис. 1.6)2.
Рис. 1.6. Основні чинники, що визначають вибір організаційно-правової форми діяльності туристичного підприємства
З огляду на розмір суб'єкта підприємницької діяльності можна виокремити малі, середні та великі підприємства. Параметрами підприємства можуть бути: кількість працівників, обсяг продажів, кількість підрозділів чи служб, пунктів продажу чи частка ринку. За статистичною класифікацією в основу поділу туристичних підприємств за розміром покладено кількість працівників, отже, вирізняємо:
• малі суб'єкти (працевлаштованих до б осіб);
• середні суб'єкти (від 10 до 49 осіб);
• великі суб'єкти (понад 49 працюючих).
В Україні визначення малого підприємства та суб'єктів малого підприємництва містяться в законодавчих та нормативних актах:
• Господарському кодексі України;
• Законі України "Про державну підтримку малого підприємництва";
• Указі Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України № 727 від 3 липня 1998 р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва".
Для визначення відповідних категорій підприємств у названих вище нормативно-правових актах використовують два критерії: середньоспискову чисельність працюючих та обсяг виручки (валового доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік. Узагальнення та порівняння критеріїв малих підприємств та суб'єктів малого підприємництва наведено у табл. 1.1.
Таблиця 1.1. Критерії визначення малих підприємств та суб'єктів малого підприємництва згідно з нормативно-правовою базою України
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Типологія туристичних підприємств“ на сторінці 4. Приємного читання.
