Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві

Менеджмент туристичного підприємства

Ефективність управління якістю залежить від оцінки й виміру рівня якості. їх результати спонукають до вдосконалення діяльності підприємств, які орієнтовані на підвищення якості. На практиці часто трапляється ситуація, коли туристичне підприємство, використовуючи певні методи оцінки якості, обмежує їх до етапу накопичення даних, не вдаючись до ґрунтовного аналізу та інтерпретації (наприклад, заповнені готельними гостями анкети). Спостереження туристичного ринку засвідчують, що ґрунтовне визначення якості надання послуг найчастіше здійснюють туристичні підприємства, які можна вважати великими, з міжнародним охопленням, що функціонують, наприклад, на умовах франчайзинту, з достатнім "ринковим стажем ".

У діяльності з ідентифікації рівня якості продуктів, які пропонуються туристичним підприємством, можна використовувати багато способів і методів. Найбільш придатними й відповідними у міжнародному туризмі є: SERVQUAL, SERVPERF, СІТ, mystery shopping і діаграма К. Ісікави. Ними найчастіше послуговуються на практиці туристичні підприємства.

Рівень якості можна визначити як її стан, описаний вартостями окремих ознак і властивостей, що створюють послугу1. Кожен споживач потребує певного рівня задоволення потреб, і що вищий рівень задоволеності, то вищий рівень якості й краща її оцінка. Водночас вимірювання якості оцінюється рівнем відповідності туристичного продукту сподіванням і потребам клієнтів.

Досліджуючи способи вимірювання якості послуг, необхідно пам'ятати:

• оцінка якості послуг більш ускладнена, ніж оцінка матеріального продукту через нематеріальність ознак (наприклад, атмосфера в готелі);

• якість є результатом порівняння сподівань клієнтів та їх вражень від виконання послуг;

• оцінка якості грунтується не лише на евальвації власне результату, який важко визначити, й на оцінці процесу обслуговування;

• туристичний продукт зазвичай є сукупністю різноманітних послуг, тому вимірювання якості є випадковою оцінкою окремих його складових;

• якість є суб'єктивною категорією, і при її вимірюванні та оцінці необхідно враховувати думку клієнтів;

• вимірювання не може бути справою лише внутрішнього контролю.

Згаданий вище метод SERVQUAL полягає у визначенні синтетичного показника якості, який виражає агреговану відмінність між сприйняттям якості послуги споживачем та рівнем його сподівань щодо неї. Він ґрунтується на припущенні, що основною причиною низької якості й відсутності задоволеності клієнтів є прогалини між ознаками наданих послуг і сподіванням клієнтів. Йдеться про їх виявлення, розпізнання, а потім обмеження й усунення. Автори цього методу ідентифікували п'ять найважливіших розбіжностей, які спричинювали низьку якість пропонованих послуг, та описали їх у моделі прогалин у якості послуг (рис. 8.3)1.

Модель прогалин у якості послуг

Рис. 8.3. Модель прогалин у якості послуг

Перша з ідентифікованих розбіжностей може виникнути під час встановлення менеджерами вимог, які висувають споживачі щодо послуги. Іноді менеджери мають відмінне від споживачів уявлення і відчуття щодо того, які потреби і сподівання послуга має задовольнити, наприклад, помилково думаючи, що гості бажають розважитися на дискотеці, а насправді вони прагнуть спокою і тиші. Основна причина такої суперечності полягає в недоліках маркетингових досліджень. Відсутність ґрунтовних досліджень обмежує коло знань і необхідної інформації для прийняття правильних управлінських рішень. Розглянута розбіжність іноді зумовлена помилковим пізнанням або нерозумінням менеджерами вимог споживачів, а також тим, що не всі сподівання споживачів є чітко сформульовані й уречевлені.

Друга прогалина виникає в результаті "накладання " менеджерами туристичних підприємств розпізнаних сподівань клієнтів на стандарти і параметри послуги. її спричинюють не лише помилки в процесі стандартизації послуг, а й неспроможність спростувати сподівання з огляду на обмежені засоби і можливості підприємства. Наприклад, вимоги готельних гостей можуть стосуватися встановлення ліфта в об'єкті. Втім монтаж ліфта не завжди доцільний, хоча б з огляду на статус будинку як архітектурної пам'ятки. Однак важливою причиною цієї розбіжності є не виконання вимог, а недостатній професіоналізм менеджерів у створенні відповідних стандартів послуг. Надання послуг найчастіше ґрунтується на неформальних принципах і правилах, які подаються в усній формі.

Третя розбіжність пов'язана з процесом надання послуги, який може бути цілковито відмінним від спеціальних вимог. Причин виникнення цієї прогалини багато, але найчастіше це кадрові проблеми, низький кваліфікаційний рівень персоналу, відсутність навчання персоналу, недосконала технологія, невизначеність і конфліктність виконуваних ролей працівниками, а також незадовільний їх добір з огляду на особистісні й психологічні схильності.

Четверта розбіжність зумовлена відмінностями між тим, чим туристичне підприємство займається, та ринковою інформацією, що стосується його пропозиції. Часто вона набуває форми обіцянок без забезпечення чи покриття. Здійснюючи діяльність, метою якої є надіслання інформації про пропозицію, підприємство безпосередньо впливає на формування сподівань, які можуть бути штучно "роздмухані" самим виробником послуг. Причиною виникнення цієї прогалини є недостовірна, неправдива, зазвичай перебільшена інформація щодо користі споживання певного продукту. Зовнішня комунікація підприємства не лише формує сподівання, а й впливає на сприйняття послуги. Наприклад, усвідомлення того, що в готелі відбувся конгрес фізиків світової слави, на якому були присутні А. Енштейн і М. Склодовська-Кюрі, або що готель є улюбленим місцем перебування джаз-музикантів, може підвищити задоволення клієнта хоча б із причини відчуття вищої власної гідності в результаті приналежності до еліти.

Усі перелічені прогалини зумовлюють виникнення розбіжності між сприйняттям виконання послуги і сподіванням щодо неї. Що більше помилок буде здійснено на попередніх етапах підготовки й надання послуги, то суттєвішою виявиться невідповідність між якістю і вимогами споживачів. Турбота про високу якість має стосуватися передбачення виникнення всіх описаних розбіжностей.

У методі SERVQUAL вимірювання прогалин передбачено такі етапи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Суть, ознаки і функції туристичних підприємств

  • Типологія туристичних підприємств

  • Суспільно-психологічні детермінанти управління

  • Розділ 2. Сутність основних функцій менеджменту туристичного підприємства

  • Організаційна функція у менеджменті туризму

  • Мотивація як функція менеджменту

  • Модель відносин взаємодії

  • Сучасні теорії мотивації працівників

  • Теорія зміцнення мотивації

  • Практичні аспекти мотивації

  • Контроль діяльності

  • Прийняття рішення

  • Розділ 3. Оточення туристичного підприємства

  • Політико-правове оточення

  • Економічне оточення

  • Суспільно-демографічне і культурне оточення

  • Природне оточення

  • Технологічне оточення

  • Мікрооточення туристичного підприємства

  • Внутрішнє середовище туристичного підприємства та його елементи

  • Розділ 4. Управління туристичним підприємством в ринкових умовах

  • Особливості пропозиції туристичних підприємств

  • Місце підприємств у системі туристичної пропозиції

  • Особливості туристичного попиту

  • Ознаки туристичного попиту

  • Чинники, що визначають обсяг туристичного попиту

  • Розділ 5. Продукт туристичного підприємства

  • Туристичні блага та інфраструктура

  • Туристична послуга - складова продукту

  • Специфічні ознаки туристичних послуг

  • Планування продукту туристичного підприємства

  • Розділ 6. Трудові ресурси у діяльності туристичного підприємства

  • Особливості праці у туризмі

  • Управління персоналом туристичного підприємства

  • Персонал як чинник забезпечення якості готельних послуг

  • Розділ 7. Управління матеріально-технічною базою туристичного підприємства

  • Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму

  • Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств

  • Розділ 8. Управління якістю послуг туристичних підприємств

  • Підходи до вимірювання показників якості туристичних послуг

  • Ринкові аспекти якості туристичних послуг

  • Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств

  • Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві
  • Розділ 9. Управління інформаційними процесами туристичних підприємств

  • Інтернет у діяльності туристичних підприємств

  • Електронні системи бронювання і продажу туристичних послуг

  • Розділ 10. Ефективність управлінської діяльності туристичних підприємств

  • Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства

  • Використання логістики в управлінні туристичним підприємством

  • Способи управління ризиком у туристичній діяльності

  • Аналіз господарської діяльності туристичного підприємства