Економічне оточення

Менеджмент туристичного підприємства

Серед чинників економічного оточення необхідно виокремити загальний суспільно-господарський розвиток країни. Економічне зростання може спричиняти збільшення витрат споживачів, що безпосередньо впливає на діяльність туристичних підприємств. Натомість рецесія спричиняє спад життєвого рівня суспільства, зміну структури споживання, зменшення попиту на туристичні послуги, збільшення конкурентних заходів у межах окремих галузей та банкрутство найслабших суб'єктів. Варто пам'ятати, що туризм стосується різних складових народного господарства, а отже, економічні проблеми у будь-якій сфері діяльності негативно позначаються на функціонуванні туристичного ринку, в тому числі туристичних підприємств.

Важливим елементом, який впливає на попит (а у підсумку - на туристичні підприємства), є доходи населення, завдяки яким потреби перетворюються на попит, утворюючи конкретну ринкову величину. Існують певні закономірності щодо взаємозалежності доходів і витрат, наприклад, правило Кейнса, яке стверджує, що в міру зростання доходу зменшується частка загальних споживчих витрат у сукупних витратах, чи правило Енгеля про зменшення частки витрат на харчування в міру зростання доходу. При збільшенні доходів виникають так звані субституційні ефекти, які полягають у переході від благ нижчого рівня до благ вищого рівня.

Споживачі, які володіють невеликим доходом, призначають його на задоволення основних потреб. Збільшення доходу спочатку зумовлює якісні зміни у витратах на продукти харчування та інші необхідні блага. На наступному етапі відбувається переміщення витрат на задоволення потреб вищого порядку, утому числі й послуг. У країнах з високим рівнем життя та доходом на одного мешканця частка послуг у сукупних витратах споживача перевищує частку витрат на матеріальні блага1.

Купівельна спроможність у розвинутих країнах великою мірою спрямована на витрати щодо різних уподобань, у тому числі й на туристичні послуги. Це також залежить від того, чи маємо справу зі стійким, чи тимчасовим спадом доходу. Тимчасове зменшення доходу може спричинити лише зміну в структурі туристичних витрат, а отже, переміщення в бік дешевшого продукту.

Необхідно наголосити, що споживання туристичних послуг з'являється в межах фонду "вільного рішення"2, а отже, попит на них настає у той час, коли споживачі перетнуть певний рівень доходів, який дозволятиме їм нести витрати не тільки на необхідні потреби для існування, а також відповідно до їх уподобань (рис. 3.4)3. Певну альтернативу для фонду "вільного рішення" становлять накопичення та збереження споживачів. Може трапитися, що збереження будуть добрим джерелом фінансування туристичних витрат, що додатково стимулює туристичний попит.

Структура витрат стосовно доходу

Рис. 3.4. Структура витрат стосовно доходу

Серед економічних чинників великої ваги набуває також ціна, яка дав можливість купити певний продукт за визначеної купівельної спроможності населення. Що вища ціна продукту, то меншим буде попит на нього. Стосовно основних благ збільшення ціни може спричинити зростання попиту, що характерно в основному для малозабезпечених верств населення, які змушені витрачати більші кошти на закупівлю основних благ, обмежуючи таким чином споживання інших продуктів (парадокс Гіффена). Іншим, більш очевидним у сфері туризму, є парадокс Веблена, який полягає у зростанні купівлі дорогих і вишуканих продуктів при підвищенні їх ціни. Першопричина цього парадоксу полягає у снобістському бажанні виділитися з-поміж інших, показати свою приналежність і довершеність. Ефект показу, чи демонстрації, який полягає в тому, що чим частіше споживачі мають справу з благом вищої якості, тим швидше і дієвіше змінюють набуті звички використання благ нижчої якості, навіть коштом обмеження заощаджень і збільшення споживчих витрат. Частота й сила цих імпульсів залежать від частоти контактів з людьми, котрі перебувають у кращому матеріальному становищі, з одночасним демонструванням споживання вищого стандарту туристичних послуг.

Великою загрозою є рівень інфляції, що може спричинити процеси дестабілізації в економіці, збільшення відсоткових ставок та коливання курсу валюти. Так само на економічній кон'юнктурі позначається рівень безробіття, яке, скорочуючи кількість потенційних клієнтів, безпосередньо впливає на туристичний попит, а опосередковано - на туристичні підприємства.

Важливим чинником економічного оточення туристичних підприємств є доступність до кредитних ресурсів як для споживача, який створює туристичний попит, так і для туристичних підприємств. Дешеві кредити та легкість їх отримання стимулюють туристичний попиті пришвидшують розвиток туристичних підприємств.

Податкова політика країни безпосередньо впливає на розвиток туристичних підприємств. Для оподаткування туристичної діяльності принципове значення має склад туристичних послуг, до яких належать послуги щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо.

Водночас туристичний бізнес може бути не єдиним видом діяльності, тобто, крім продажу туристичних послуг, суб'єкти підприємництва можуть надавати й інші послуги, не пов'язані з туризмом (продаж санаторно-курортних путівок, організація навчання та стажування тощо)1.

З погляду оподаткування найбільшу складність становить облік ПДВ й податку на прибуток за операціями надання туристичних послуг. Особливості обліку ПДВ у туризмі зумовлені двома принциповими моментами: характером послуги, що надається, та спеціальним порядком збільшення податкових зобов'язань і податкового кредиту щодо посередницьких операцій.

Відповідно до підпункту 6.2.2 ст. 6 Закону про ПДВ за нульовою ставкою обкладаються операції з надання туристичних послуг ні території України у випадку їх продажу за межами України безпосередньо чи за посередництвом нерезидентів. Будь-які інші туристичні послуги, що відповідають визначенню експорту послуг, обкладаються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 % o

Податковим кодексом передбачено зменшення ставки податку з 20 до 17 %, однак ця норма вступить у дію з 1 січня 2014 р.1

У червні 2011 р. Верховною Радою України ухвалений законопроект "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів ", який передбачає диференціацію оподаткування суб'єктів малого бізнесу. У законопроекті передбачений поділ фізичних осіб-підприємців на три категорії.

До першої категорії буде віднесено осіб, які не мають найманих працівників та обсяг прибутку яких не перевищує 150 мінімальних заробітних плат (близько 150 тис. грн) на рік. Для таких підприємців встановлюється ставка податку в межах від 1 до 10 % мінімальної зарплати (10-100 грн) на місяць.

До другої категорії буде віднесено осіб, які мають не більше як 10 найманих працівників з обсягом прибутку максимум 1 тис. мінімальних зарплат (близько 1 млн грн) на рік. Для таких підприємців встановлюється ставка податку в межах від 2 до 20 % мінімальної зарплати (20-200 грн) на місяць.

До третьої категорії буде віднесено осіб, які мають не більше як 10 найманих працівників з обсягом прибутку максимум 2 твс. мінімальних заробітних плат (близько 2 млн грн) на рік. Для таких підприємців встановлюється ставка податку у розмірі 3 % від отриманої виручки (за умови сплати ПДВ) і 5 % від отриманої виручки (без сплати ПДВ).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Економічне оточення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Суть, ознаки і функції туристичних підприємств

  • Типологія туристичних підприємств

  • Суспільно-психологічні детермінанти управління

  • Розділ 2. Сутність основних функцій менеджменту туристичного підприємства

  • Організаційна функція у менеджменті туризму

  • Мотивація як функція менеджменту

  • Модель відносин взаємодії

  • Сучасні теорії мотивації працівників

  • Теорія зміцнення мотивації

  • Практичні аспекти мотивації

  • Контроль діяльності

  • Прийняття рішення

  • Розділ 3. Оточення туристичного підприємства

  • Політико-правове оточення

  • Економічне оточення
  • Суспільно-демографічне і культурне оточення

  • Природне оточення

  • Технологічне оточення

  • Мікрооточення туристичного підприємства

  • Внутрішнє середовище туристичного підприємства та його елементи

  • Розділ 4. Управління туристичним підприємством в ринкових умовах

  • Особливості пропозиції туристичних підприємств

  • Місце підприємств у системі туристичної пропозиції

  • Особливості туристичного попиту

  • Ознаки туристичного попиту

  • Чинники, що визначають обсяг туристичного попиту

  • Розділ 5. Продукт туристичного підприємства

  • Туристичні блага та інфраструктура

  • Туристична послуга - складова продукту

  • Специфічні ознаки туристичних послуг

  • Планування продукту туристичного підприємства

  • Розділ 6. Трудові ресурси у діяльності туристичного підприємства

  • Особливості праці у туризмі

  • Управління персоналом туристичного підприємства

  • Персонал як чинник забезпечення якості готельних послуг

  • Розділ 7. Управління матеріально-технічною базою туристичного підприємства

  • Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму

  • Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств

  • Розділ 8. Управління якістю послуг туристичних підприємств

  • Підходи до вимірювання показників якості туристичних послуг

  • Ринкові аспекти якості туристичних послуг

  • Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств

  • Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві

  • Розділ 9. Управління інформаційними процесами туристичних підприємств

  • Інтернет у діяльності туристичних підприємств

  • Електронні системи бронювання і продажу туристичних послуг

  • Розділ 10. Ефективність управлінської діяльності туристичних підприємств

  • Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства

  • Використання логістики в управлінні туристичним підприємством

  • Способи управління ризиком у туристичній діяльності

  • Аналіз господарської діяльності туристичного підприємства