Визначення і специфіка туристичного попиту
В економічній літературі попит визначається як "відношення між доброю ціною блага й послуги та їх якістю, яку споживачі здатні сплатити і спроможні купити у певному часі, за умови, що всі інші елементи, які характеризують ринкову ситуацію, залишаються незмінними "1. Ця категорія є "ідеальною потребою і реальною можливістю покупця придбати певну кількість благ та послуг"2.
Аналогічно попит розглядається стосовно туристичного ринку. Отже, туристичний попит є, за визначенням В. Хунзікера та К. Крап-фа, "сукупністю туристичних благ і послуг, які туристи можуть купити за певного рівня цін"8. Натомість К. Каспар визначає туристичний попит "як готовність туриста до купівлі визначеної кількості туристичних благ за визначену суму грошей"4. Стосовно туристичної пропозиції попит можна трактувати як "обсяг замовлень на туристичний продукт за певної ціни й у певний період".
Характеризуючи туристичний попит, необхідно пам'ятати,що закономірності, які стосуються цієї економічної категорії, мають іншу природу, ніж закономірності, які стосуються попиту на матеріальні блага. Ці відмінності полягають у наступному:
• туристичний продукт складається як з матеріальних благ, товарів, так і з послуг;
• оцінка продукту споживачем зазвичай має суб'єктивний характер, тому на обсяг попиту та його структуру часто мають вплив невимірювані чинники;
• туризм не має на меті задоволення основних потреб людини; щоби справа дійшла до туристичного споживання, мають бути виконані відповідні умови.
Перші два чинники пов'язані з характером туристичного продукту. Це засвідчує, що туристичний попит є гетерогенний і неоднорідний. Натомість третій чинник належить до проблематики задоволення потреб людини і використання вільного часу.
Потреба - це стан відчуття відсутності чогось (предмета, явища, процесу) і одночасно чинник, який активізує мотиваційні функції до дії щодо зміни цього ставу5.
Особливим виявленням способу задоволення потреб є прагнення. Наприклад, потреба відпочинку є одна, а способів її задоволення може бути дуже багато - від перегляду телебачення, походу у кінотеатр, театр чи товариських зустрічей аж до найрізноманітніших туристичних подорожей. Прагнення можуть змінюватися під впливом суспільства (суспільні групи, соціальне становище), а також різноманітних інституцій (сім'я, школа, церква, фірма).
Посилаючись на загальноприйняту класифікацію людських потреб1, необхідно зазначити, що зазвичай туризм асоціюється із задоволенням потреб вищого рівня. Однак деякі види туризму можуть бути присутні у нижчих щаблях ієрархії потреб людини, якими є:
• біологічні потреби - необхідні для функціонування організму (лікувальний, оздоровчий, реабілітаційний туризм);
• суспільні потреби - потреба реалізації задумів, спільна діяльність (види туризму, які стосуються розвитку відносин, налагодження контактів між людьми);
• культурні потреби - стосуються залежності людини від досягнень матеріальної й духовної культури (пізнавальний, релігійний, краєзнавчий туризм);
• потреби вищого рівня, так звані інструментальні-пов'язані з реалізацією особистості (відпочинковий, ексклюзивний туризм).
Специфіка потреб людини, їх складений характер виявляються у таких ознаках:
• необмеженість потреб (час, кількість, охоплення);
• обмеженість можливостей задоволення цих потреб;
• відмінності в інтенсивності виявлення окремих груп потреб;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості туристичного попиту“ на сторінці 1. Приємного читання.
