Інвестиційна діяльність властива будь-якому бізнесу. Ухвалення інвестиційного рішення неможливе без урахування таких чинників, як вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, множинність доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, ризик, пов'язаний з ухваленням рішення2.
Формування структури фінансових джерел - це складний процес, який залежить від потужності кожного джерела в той чи інший період часу, фінансового стану і перспектив розвитку акціонерів, а також кон'юнктури ринку та актуальності інвестиційного проекту в перспективі. Доволі часто у туристичних підприємствах виникає проблема визначення обсягу інвестицій для фінансування проекту. Перед інвестором постає запитання: яким має бути співвідношення власного, акціонерного і позичкового капіталу1. Відповідь дає економічний аналіз фінансового забезпечення проектів із використанням левериджу2.
Фінансування туристичної діяльності відбувається переважно за рахунок залучених і позичкових засобів (близько 2/3) і лише частково - за рахунок власних та інших джерел (рис. 10.1)3. Серед залучених засобів основна частка (50 % і більше) припадає на кредиторську заборгованість. Це пов'язано з тим, що туристичні підприємства отримують гроші за продані тури раніше, ніж надають послуги туристу за договором. Туристичні фірми не користуються кредитуванням під оборотні засоби. Адже джерелами фінансових ресурсів туристичного підприємства є власні та залучені засоби. При цьому залучені засоби, будучи власністю інших економічних суб'єктів, постійно перебувають у розпорядженні туристичної фірми. Тому всі залучені засоби можна вважати засобами, прирівняними до власних. Потреба у позикових засобах у туристичного підприємства виникає лише при кредитуванні інвестицій, необхідних для будівництва готелів, придбання туристичних автобусів тощо.
Згідно із Законом України "Про інвестиційну діяльність'' під інвестиціями розуміють усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інші види діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект4. Такими цінностями є (рис. 10.2)5:
• кошти, цільові банківські вклади, паї та інші цінні папери;
• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
• майнові права, згідно з авторським правом, досвід та інші інтелектуальні цінності;
• сукупність технічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді документації;
• права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права;
• інші цінності.
Рис. 10.2. Класифікація інвестицій за об'єктами
Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав. Об'єктом інвестиційної діяльності е майно у різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні засоби, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права1.
Отже, інвестиційна діяльність - це комплекс заходів і дій фізичних і юридичних осіб, які вкладають свої ресурси (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі тощо) з метою отримання прибутку8.
Об'єкти, в які вкладаються інвестиції у сфері туризму, можна класифікувати за такими ознаками:
• за масштабом туристичного проекту (великі, середні й малі проекти);
• за цільовою спрямованістю проекту;
• за характером і змістом інвестиційного циклу, який здійснюється на різних етапах життєвого циклу туристичного підприємства;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства“ на сторінці 1. Приємного читання.
