Суспільно-психологічні детермінанти управління

Менеджмент туристичного підприємства

Менеджмент є управлінською діяльністю, що спрямована ш людей (підлеглих) і виконується особами, котрі обіймають керівні посади (менеджерами). Отже, важливими стають чинники, які називають детермінантами, що впливають на ефективність цієї діяльності. До них належать: влада, трудовий колектив, оточенні колективу (найближче середовище, в якому колектив функціонує) та власне менеджер, який реалізовує функції управління.

Влада - це можливість впливу особи або суспільної групи (залежно від її позиційного рівня) на поведінку інших осіб та контролю за їх роботою з метою досягнення визначених цілей. Вона склада ється з відношення домінування і субординації, у якому використовується примус і заохочення. Однак жодна влада не є ефективною без підтримки підлеглих, тобто їхньої слухняності та сприйняття керівництва. Відомою теорією влади є концепція М. Вебера, який залежно від джерела влади підлеглих виокремив три її типи:

• харизматична влада - ґрунтується на особистісних ознаках керівника, менеджера, які у визнанні підлеглих формують характер шефа;

• раціональна влада - базується на легальних, визначених у нормативно-правових документах принципах керівництва та визнанні підлеглими цих управлінських повноважень;

• влада, що спирається на традиційні норми, які склалися через звичаї та усталені правила, котрі визнаються підлеглими.

У менеджерській практиці влада найчастіше реалізовується за допомогою декількох взаємозалежних чинників. До найважливіших з них належать:

• нагороди (створюють тенденції до підлеглості особі, яка ними володіє чи розпоряджається);

• стягнення (спричинюють примус підлеглості особі, яка приймає такі рішення);

• компетенції (зумовлюють добре знання справ, які стосуються функцій працівників трудового колективу);

• норми (вироблені у трудовому колективі, прописані у трудовому договорі; переважно вони стосуються осіб, які мають великий трудовий стаж і професійний досвід).

Трудовий колектив отримує від керівництва підприємства завдання. На функціонування колективу впливають його розмір, поставлені цілі, а передусім - його суспільно-професійна і демографічна структура щодо статі, віку, сімейного і цивільного стану, освіти, професії, кваліфікації, робочого стажу працівників. Важливими також є суб'єктивні властивості членів трудового колективу, такі як становище у колективі, ставлення до праці, до керівництва, мотиви, задоволення чи незадоволення роботою.

Внутрішнє оточення - це найближче суспільне і фізичне середовище, в якому функціонує трудовий колектив. Суспільні умови праці - це в основному сформовані міжлюдські відносини на підприємстві між працівниками, працівниками та керівництвом, атмосфера, а також організаційно-економічні умови праці (заробітна плата, премії, обов'язки, службові повноваження працівників). Фізичні умови праці - це ознаки рівня організації робочого місця, що стосуються приміщення, освітлення, температури, вентиляції, умов безпеки і гігієни праці, технічного рівня обладнання тощо. Усі ці умови праці тісно пов'язані між собою і взаємно доповнюють одна одну.

Менеджер як детермінанта управління - це особа, яка посідає чільне місце у формальній організації, має підлеглих працівників. Іншими словами, це особа, яка очолює певну організаційну структуру або фірму, забезпечує реалізацію визначених завдань за участю підлеглих працівників. Отже, менеджерами є всі працівники туристичного підприємства, які взяли на себе функцію керівництва на нижчому, середньому і вищому щаблі управління. У теперішній виробничій ситуації менеджерами є особи, які працевлаштовані власниками фірм або їх представниками згідно з укладеною угодою (контрактом), без урахування факту володіння чи неволодіння ними акцій. Менеджер - це професія, суттю якої є управління, тобто вміння досягати цілей фірми завдяки відповідному використанню фінансових, майнових та людських ресурсів.

У літературі трапляється багато класифікацій менеджерів. Відповідно до критерію сфери діяльності вирізняють функціональних і загальних менеджерів. Функціональний менеджер відповідає лише за один вид діяльності підприємства, наприклад, виробництво, маркетинг, продаж, фінанси тощо. Загальний менеджер наглядає за роботою підприємства, відділу і відповідає за всю діяльність виробничої ланки. Для менеджера важливими є ролі, які він виконує, вміння, якими володіє, і помилки, які здійснює. Ролі менеджера пов'язані з дотриманням вимог під час реалізації завдань, які прописані в посадовій інструкції. Існує багато способів поділу цих ролей. Загальновизнаною є класифікація, виконана Г. Мінтцбергом, який виокремив три основні категорії ролей: інтерперсональні, інформаційні й прийняття рішення (табл. 1.2).

Таблиця 1.2. Основні управлінські ролі за Г. Мінтцбергом1

КатегоріяРольПриклади прояву
123
Інтерперсо-нальнаПредставникУчасть в урочистому відкритті нового відділу, формування позитивного іміджу фірми
ЛідерЗаохочення працівників до підвищення продуктивності праці, їх оцінка, добір персоналу
КоординаторУзгодження діяльності виробничих підрозділів
ІнформаційнаСпостерігачСтеження за галузевими звітами з метою визначення тенденцій розвитку, збирання інформаційного матеріалу

Закінчення табл. 1.2

123
РозповсюджувачРозсилання нових продуктів фірми, передача підлеглим важливої інформації
РечникВиголошення промов стосовно обговорення планів розвитку фірми, розширення асортименту, впровадження нових послуг
Прийняття рішенняНоваторОпрацювання нових ідей, інноваційних задумів, які удосконалюють фірму
СуддяЗ'ясування конфліктних ситуацій між підлеглими
Ресурсний розпорядникПерегляд і ревізія бюджетних засобів та їх розподіл
ПарламентарВедення переговорів та узгодження питань постачальників або професійних спілок

Використання управлінських ролей поєднується з володінням менеджерами вміннями та навичками. За Р. Катцом існує три основні види менеджерських умінь на різних щаблях організаційної структури - технічні, суспільні, концепційні (рис. 1.7)1.

Технічні вміння, тобто фахова майстерність у сфері, якою управляє менеджер, належать до таких аспектів, як знання процесів, методів, знарядь і організації роботи. Інженери, лікарі, бухгалтери володіють технічними вміннями, необхідними для виконання своїх обов'язків. Вони мусять знати, у чому полягає суть виконання завдань, поставлених підлеглим працівникам, якщо сподіваються на ефективну реалізацію своїх управлінських функцій.

Менеджерські уміння на різних щаблях організаційної структури

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Суспільно-психологічні детермінанти управління“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Суть, ознаки і функції туристичних підприємств

  • Типологія туристичних підприємств

  • Суспільно-психологічні детермінанти управління
  • Розділ 2. Сутність основних функцій менеджменту туристичного підприємства

  • Організаційна функція у менеджменті туризму

  • Мотивація як функція менеджменту

  • Модель відносин взаємодії

  • Сучасні теорії мотивації працівників

  • Теорія зміцнення мотивації

  • Практичні аспекти мотивації

  • Контроль діяльності

  • Прийняття рішення

  • Розділ 3. Оточення туристичного підприємства

  • Політико-правове оточення

  • Економічне оточення

  • Суспільно-демографічне і культурне оточення

  • Природне оточення

  • Технологічне оточення

  • Мікрооточення туристичного підприємства

  • Внутрішнє середовище туристичного підприємства та його елементи

  • Розділ 4. Управління туристичним підприємством в ринкових умовах

  • Особливості пропозиції туристичних підприємств

  • Місце підприємств у системі туристичної пропозиції

  • Особливості туристичного попиту

  • Ознаки туристичного попиту

  • Чинники, що визначають обсяг туристичного попиту

  • Розділ 5. Продукт туристичного підприємства

  • Туристичні блага та інфраструктура

  • Туристична послуга - складова продукту

  • Специфічні ознаки туристичних послуг

  • Планування продукту туристичного підприємства

  • Розділ 6. Трудові ресурси у діяльності туристичного підприємства

  • Особливості праці у туризмі

  • Управління персоналом туристичного підприємства

  • Персонал як чинник забезпечення якості готельних послуг

  • Розділ 7. Управління матеріально-технічною базою туристичного підприємства

  • Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму

  • Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств

  • Розділ 8. Управління якістю послуг туристичних підприємств

  • Підходи до вимірювання показників якості туристичних послуг

  • Ринкові аспекти якості туристичних послуг

  • Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств

  • Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві

  • Розділ 9. Управління інформаційними процесами туристичних підприємств

  • Інтернет у діяльності туристичних підприємств

  • Електронні системи бронювання і продажу туристичних послуг

  • Розділ 10. Ефективність управлінської діяльності туристичних підприємств

  • Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства

  • Використання логістики в управлінні туристичним підприємством

  • Способи управління ризиком у туристичній діяльності

  • Аналіз господарської діяльності туристичного підприємства