Політико-правове оточення

Менеджмент туристичного підприємства

Держава може істотно впливати на формування туристичного ринку, за допомогою відповідних знарядь стимулювати або обмежувати як туристичний попит, так і суб'єктів туристичної пропозиції.

Необхідно зазначити, що знаряддя, які впливають на туристичний попит, одночасно позначаються на формуванні туристичної пропозиції, й навпаки. Отже, практично неможливо класифікувати знаряддя, які впливають лише на суб'єктів туристичної пропозиції, у тому числі на туристичне підприємство. Необхідно пам'ятати, що держава внаслідок регулювання інших ринків (не обов'язково туристичного) опосередковано здійснює вплив на туристичну сферу. Це відбувається тому, що туризм як інтердисциплінарна сфера пов'язаний з різноманітними галузями народного господарства країни, а кінцевий вид туристичного ринку є рівнодійною функціонування багатьох галузей.

Інструментом державного впливу на сферу туризму є туристична політика, тобто діяльність з визначення суспільно-економічних цілей і засобів їх реалізації, що слугують розвитку туризму і одночасно активізують відносини між туристичною індустрією та іншими галузями з її оточення. Необхідність участі держави у форму* ванні туристичної сфери зумовлена, з одного боку, інтердисциплінарним характером останньої, тобто не лише тим, що інші галузі народного господарства мають вплив на туризм, а й тим, що туризм також суттєво впливає на економічну політику держави (інвестиційну, суспільну та споживчу, зовнішню політику економічної активізації регіонів тощо). З іншого боку, це зумовлене потребами самого туризму (роль державної інфраструктури для розвитку туризму, капітале- та імпортомісткий характер туристичних інвестицій, велике значення законодавчо-правових норм, прикордонних формальностей, особливо для виїзного туризму). Одним із важливих завдань туристичної політики є охорона прав споживачів від недобросовісних підприємців.

Отже, туристична політика держави - це діяльність держави з розвитку туристичної індустрії та суб'єктів туристичного ринку, вдосконалення форм туристичного обслуговування громадян і закріплення на цій основі свого політичного, економічного та соціального потенціалу.

Злагоджена туристична політика має охоплювати всі ланки так званого туристичного циклу1, у який входить:

• дослідження туристичного ринку;

• планування розвитку туризму;

• створення туристичної і паратуристичної інфраструктури;

• підготовка фахівців для потреб туризму;

• конструювання оптимальної організаційної моделі туризму;

• розвиток туристичної індустрії;

• туристична популяризація;

• дослідження результатів реалізованої політики і формування висновків на майбутнє.

Це має велике значення для підприємців туристичної сфери з огляду на значні затрати, які необхідні на кожному етапі виробництва і надання туристичних послуг.

Реалізація туристичної політики передбачає застосування державою відповідних знарядь, які з огляду на залежність туризму від інших галузей народного господарства можуть зумовлюватися політичним курсом держави або безпосередньо стосуватися туристичного ринку.

У сфері загальної державної політики можемо виокремити законодавчу діяльність соціальної сфери (запровадження платних відпусток, скорочення робочого часу), правила, що стосуються охорони природного середовища, формування планів розвитку туризму в загальних планах суспільно-економічного розвитку чи будь-які дії, які мають вплив на підвищення туристичної свідомості суспільства.

Ризик виникнення збитковості туризму вимагає втручання державних органів у процес просування туристичного продукту на міжнародний ринок. Майже в усіх країнах світу держава бере активну участь у фінансуванні та розвитку туристичної інфраструктури. Це втручання полягає у виплаті дотацій туристичній індустрії, участі в експлуатації, підтримці малорентабельних підприємств. Держава покриває витрати на негативні явища, що можуть виявитися не одразу (погіршення екологічного середовища, стану пам'яток історичного та культурного минулого, антисоціальні явища тощо). Державні органи та місцева влада беруть на себе і частину витрат з організації соціального туризму, тобто туристичних поїздок для малозабезпечених соціальних верств населення.

Найбільшого поширення набули такі види підтримки організації поїздок у період відпусток, як виділення спеціальних фінансових ресурсів і надання щорічних пільг чи знижок на тури та компенсація туріндустрії за розміщення за пільговими тарифами. Як правило, у субсидуванні соціального туризму беруть участь, разом з державними органами, профспілки та громадські організації. Часто державні витрати здійснюються прямою участю державних органів в експлуатації туристичних об'єктів і підприємств - готельних чи транспортних компаній: авіаційних, залізничних та морських, що потребують субсидій та дотацій1.

Державна туристична політика - це своєрідний спектр загальної політики держави, але існують і деякі специфічні чинники, під впливом яких вона формується. До них належать природні умови країни, транспортна мережа і транспортна доступність; соціальні чинники: умови життя людей, система відпусток; економічні чинники, пов'язані зі створенням економічного підґрунтя для розвитку туризму (стабільні валютно-фінансові, зовнішньоекономічні відносини); правові, зумовлені функціонуванням туристичного законодавства, тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Політико-правове оточення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Суть, ознаки і функції туристичних підприємств

  • Типологія туристичних підприємств

  • Суспільно-психологічні детермінанти управління

  • Розділ 2. Сутність основних функцій менеджменту туристичного підприємства

  • Організаційна функція у менеджменті туризму

  • Мотивація як функція менеджменту

  • Модель відносин взаємодії

  • Сучасні теорії мотивації працівників

  • Теорія зміцнення мотивації

  • Практичні аспекти мотивації

  • Контроль діяльності

  • Прийняття рішення

  • Розділ 3. Оточення туристичного підприємства

  • Політико-правове оточення
  • Економічне оточення

  • Суспільно-демографічне і культурне оточення

  • Природне оточення

  • Технологічне оточення

  • Мікрооточення туристичного підприємства

  • Внутрішнє середовище туристичного підприємства та його елементи

  • Розділ 4. Управління туристичним підприємством в ринкових умовах

  • Особливості пропозиції туристичних підприємств

  • Місце підприємств у системі туристичної пропозиції

  • Особливості туристичного попиту

  • Ознаки туристичного попиту

  • Чинники, що визначають обсяг туристичного попиту

  • Розділ 5. Продукт туристичного підприємства

  • Туристичні блага та інфраструктура

  • Туристична послуга - складова продукту

  • Специфічні ознаки туристичних послуг

  • Планування продукту туристичного підприємства

  • Розділ 6. Трудові ресурси у діяльності туристичного підприємства

  • Особливості праці у туризмі

  • Управління персоналом туристичного підприємства

  • Персонал як чинник забезпечення якості готельних послуг

  • Розділ 7. Управління матеріально-технічною базою туристичного підприємства

  • Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму

  • Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств

  • Розділ 8. Управління якістю послуг туристичних підприємств

  • Підходи до вимірювання показників якості туристичних послуг

  • Ринкові аспекти якості туристичних послуг

  • Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств

  • Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві

  • Розділ 9. Управління інформаційними процесами туристичних підприємств

  • Інтернет у діяльності туристичних підприємств

  • Електронні системи бронювання і продажу туристичних послуг

  • Розділ 10. Ефективність управлінської діяльності туристичних підприємств

  • Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства

  • Використання логістики в управлінні туристичним підприємством

  • Способи управління ризиком у туристичній діяльності

  • Аналіз господарської діяльності туристичного підприємства