Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму

Менеджмент туристичного підприємства

З огляду на характер діяльності туристичних підприємств важливого значення набуває відповідне планування місткості й спроможності матеріально-технічної бази та її складових до надання послуг. Беручи за основу сезонність туристичного попиту та негнучку у короткому часі місткість і спроможність засобів матеріально-технічної бази, необхідно певні величини планувати за допомогою ґрунтовного аналізу і прогнозу попиту та конкуренції на ринку.

Основною мірою потенціалу об'єктів матеріально-технічної бази туристичних підприємств є показник місткості. У закладах розміщення він виявляється переважно в:

• кількості місць для ночівлі в об'єктах, які зазвичай продають місця окремо у номерах, наприклад, у гірських притулках, хосте-лах;

• кількості номерів у об'єктах, які продають номери (готелі, мотелі, пансіонати), та їх структурі з поділом на одномісні, двомісні та багатомісні.

Для гастрономічних закладів місткість об'єкта становитиме кількість місць для споживання їжі; у транспортних засобах пасажирського перевезення місткість - це кількість сидячих місць у туристичному автобусі, на борту літака чи пасажирському кораблі. Щодо місткості спортивно-рекреаційних об'єктів, то вона характеризується кількістю осіб, які можуть одночасно користуватися певним устаткуванням (наприклад, кількість осіб, які одночасно можуть бути у басейні, тренажерному залі, сауні).

Показники місткості мають статичний характер, тобто дають змогу визначати кількість номерів чи місць у певний момент часу. Вони не враховують термін експлуатації й не допомагають виявити здатність надання послуг, чи спроможність, яка з погляду функціонування туристичного підприємства має найважливіше значення. Показники спроможності надання послуг мають динамічну природу і дають змогу враховувати впливи різних чинників у визначеному часі (наприклад, за день, тиждень, місяць, квартал, рік).

Під спроможністю (готовністю) об'єктів матеріально-технічної бази до надання послуг потрібно розуміти можливість пропонування об'єктом певної кількості послуг за визначений час при раціональному використанні засобів виробництва, за гарантії їх декларованого рівня та дотримання обов'язкових організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, екологічних умов і вимог безпеки у цій сфері.

Отже, пропускною здатністю обслуговування закладів розміщення буде добуток кількості місць для ночівлі або номерів і днів їх експлуатації. На практиці використовують показники технічної спроможності (та експлуатаційної спроможності (X ) надання об'єктом розміщення послуг, які можна обчислити за формулами:

^=А"Гяв. (7.4)

2е=4,Гр". (7.5)

де і' -- кількість інвентарних ліжок (місць розміщення); 7* - максимально можливий час експлуатації об'єкта, днів (у місяці, кварталі, році); Трч - реальний час експлуатації об'єкта, днів (у місяці, кварталі, році).

Показник технічної спроможності надання послуг враховує максимально можливий час експлуатації об'єкта впродовж року (365 днів), кварталу (90 днів) чи місяця (28, ЗО або 31 день) та максимальну кількість місць розміщення. Однак, з огляду на необхідність проведення у готельних об'єктах капітальних чи поточних ремонтів, реконструкції, кількість днів експлуатації зазвичай є меншою від обумовленої. Зазвичай в результаті різноманітних аварій і непередбачуваних ситуацій доходить до вилучення з експлуатації частини номерного засобу чи поверху об'єкта. Показник експлуатаційної спроможності враховує фактичну кількість днів експлуатації готельного об'єкта та реальну кількість використаних місць. На практиці його застосовують частіше при складанні статистичної звітності ф. Хе 1-готель "Звіт про роботу готелю", ф. № 1 -курорт "Звіт санаторно-курортного (оздоровчого) закладу".

На обсяги експлуатаційної спроможності готелю впливають також зовнішні й внутрішні чинники, схематично зображені на рис. 7.1і.

Дуже часто готелі у своїй пропозиції передбачають можливість проведення конференцій чи навчань. Мірою потенціалу в цьому випадку може бути коефіцієнт організаційної здатності конференції (V/ ), який визначається відношенням кількості місць у залах (Мк) до кількості місць розміщення в об'єкті (Ьст):

М

• (7.6)

• Чт

Цей коефіцієнт характеризує можливості проживання гостей, які беруть участь у заходах, що відбуваються у багатофункціональних залах. Якщо значення коефіцієнта перевищує 1, то це означає, що є нестача місць і немає змоги розмістити всіх учасників зустрічі у готелі. Організаційний потенціал конференції може бути повністю використаний за умови, якщо частина учасників зустрічі не користуватиметься послугами розміщення. Сприятлива ситуація є тоді, коли цей показник менший від 1. Це означає можливість забезпечення проживання всім учасникам зустрічі та постійним або несподіваним гостям.

Чинники впливу на обсяги експлуатаційної спроможності готельних підприємств

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Менеджмент туристичного підприємства» автора Кудла Н.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Суть, ознаки і функції туристичних підприємств

  • Типологія туристичних підприємств

  • Суспільно-психологічні детермінанти управління

  • Розділ 2. Сутність основних функцій менеджменту туристичного підприємства

  • Організаційна функція у менеджменті туризму

  • Мотивація як функція менеджменту

  • Модель відносин взаємодії

  • Сучасні теорії мотивації працівників

  • Теорія зміцнення мотивації

  • Практичні аспекти мотивації

  • Контроль діяльності

  • Прийняття рішення

  • Розділ 3. Оточення туристичного підприємства

  • Політико-правове оточення

  • Економічне оточення

  • Суспільно-демографічне і культурне оточення

  • Природне оточення

  • Технологічне оточення

  • Мікрооточення туристичного підприємства

  • Внутрішнє середовище туристичного підприємства та його елементи

  • Розділ 4. Управління туристичним підприємством в ринкових умовах

  • Особливості пропозиції туристичних підприємств

  • Місце підприємств у системі туристичної пропозиції

  • Особливості туристичного попиту

  • Ознаки туристичного попиту

  • Чинники, що визначають обсяг туристичного попиту

  • Розділ 5. Продукт туристичного підприємства

  • Туристичні блага та інфраструктура

  • Туристична послуга - складова продукту

  • Специфічні ознаки туристичних послуг

  • Планування продукту туристичного підприємства

  • Розділ 6. Трудові ресурси у діяльності туристичного підприємства

  • Особливості праці у туризмі

  • Управління персоналом туристичного підприємства

  • Персонал як чинник забезпечення якості готельних послуг

  • Розділ 7. Управління матеріально-технічною базою туристичного підприємства

  • Основні підходи до визначення функціональної придатності об'єктів і споруд матеріально-технічної бази туризму
  • Методи і показники оцінки використання матеріально-технічної бази туристичних підприємств

  • Розділ 8. Управління якістю послуг туристичних підприємств

  • Підходи до вимірювання показників якості туристичних послуг

  • Ринкові аспекти якості туристичних послуг

  • Вимоги щодо якості окремих груп туристичних підприємств

  • Способи й методи оцінки якості у туристичному підприємстві

  • Розділ 9. Управління інформаційними процесами туристичних підприємств

  • Інтернет у діяльності туристичних підприємств

  • Електронні системи бронювання і продажу туристичних послуг

  • Розділ 10. Ефективність управлінської діяльності туристичних підприємств

  • Управління інвестиційною діяльністю туристичного підприємства

  • Використання логістики в управлінні туристичним підприємством

  • Способи управління ризиком у туристичній діяльності

  • Аналіз господарської діяльності туристичного підприємства