Використання побічної продукції не лише знижує собівартість основної продукції, але і дає додаткові джерела сировини підприємствам легкої промисловості, медицині для вироблення всіляких предметів та лікарських засобів.
Більш чіткою є характеристика побічної продукції, що визначена у Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку біологічних активів [9], за якими це продукція, що одержується від одного біологічного активу або їх групи одночасно з основною, але має другорядне значення, а економічні вигоди від її використання є несуттєвими (у рослинництві – солома, гичка, бадилля; у тваринництві – гній, пташиний послід тощо).
Отже, можна визначити головні відмінності побічної продукції.
• від основної – менші економічні вигоди від її використання;
• від супутньої – відсутність додаткових витрат на доведення до стану прийнятного для споживання.
У деяких джерелах [1, 3, 7, 11] наряду з поняттям "супутня продукція" та "побічна продукція" розглядається поняття "попутна продукція", під якою розуміється такий продукт, який виходить спільно з основним при видобутку корисних копалин. Цей вид продукції як і побічна не потребує будь-якої додаткової доробки.
Головною відмінною рисою попутних продуктів є те, що ці продукти одержують не в результаті здійснення технологічного процесу, а як наслідок видобутку їх з надр землі. Формування корисних копалин як попутних продуктів зумовлено лише природними перетвореннями та не мають ніякого фізико-хімічного взаємозв'язку з видобутком основних корисних копалин [3].
Окрім виходу готової продукції (основної, супутньої, побічної), виробничий процес пов'язаний з одержанням певної кількості відходів. Відходи виникають наряду з виходом продукції, однак, на відміну від основної, побічної або супутньої, вони не завжди мають прямого суспільного призначення.
Зворотні відходи виробництва – це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та інших видів матеріальних цінностей, які утворилися у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), втратили повністю або частково споживчі властивості початкового матеріалу (хімічні та фізичні), і через це використовуються з підвищеними витратами (зниженням виходу продукції) або зовсім не використовуються за прямим призначенням [8].
Для характеристики відходів застосування такої характеристики як "залишки" не є чіткою та доцільною, як з технічної так і економічної точки зору. Адже термін "залишки" вказує на те, що лишилося невитраченим або невикористаним. Відходи ж собою представляють самостійну категорію, як результат діяльності або процесів, що відрізняються своїми властивостями від первинних ресурсів. Тому для визначення відходів більш доречніше використовувати термін "лишки" або "рештки".
В словниках "лишки" визначаються як частина чого-небудь зайвого, що залишається як відходи, покидьки, рештки, вибірки і таке інше. В свою чергу "рештки" – це те, що збереглося, вціліло від остаточного зруйнування; те, що залишається після чого-небудь [7].
Відходи за своєю природою дуже схожі з побічною продукцією. Бобков Л.В. [1] основною відмінністю побічного продукту від використовуваних відходів виробництва вважає якісну завершеність та наявність (в ряді випадків) моновиробництва побічного продукту, в якому даний продукт виробляється як основний. На його думку, використовувані відходи виробництва не мають якісної завершеності та не виготовляються в умовах моновиробництва.
Не знайдеться жодного підприємства, яке ставило б собі за мету отримання відходів. Віднесення відходів виробничого процесу до окремої категорії зумовлено суспільною незацікавленістю, відсутністю попиту та технологічних можливостей їх переробки. Однак відходи несуть в собі деякі якісні властивості первинних ресурсів, що збереглися під час виробничого процесу. Вони можуть бути використані з певною користю для підприємства, а також класифікуються як кінцевий результат окремо взятого технологічного процесу.
На відміну від побічної продукції, яка являє собою вже перероблену сировину, тобто відрізняється від того матеріалу, який був на вході у виробничий процес, відходи – це рештки первинних ресурсів, які можуть бути повторно залучені у виробничий процес або потребують додаткових витрат на їх утилізацію або знешкодження іншими підприємствами.
За думкою Друрі К. [5] головною відмінністю відходів виробництва від побічних продуктів є те, що відходи не мають вартості, а іноді навіть мають від'ємну вартість, якщо їх ліквідація потребує витрат.
Вироблена продукція характеризує позитивний результат виробничого процесу, направлений на отримання доходу від її реалізації. Насамперед відходи – це негативний результат виробничого процесу, пов'язаний з недоліками технології або організації виробництва. Тобто, відходи – це невикористані технологічні можливості. Але відходи необхідно розглядати і з іншої сторони. Частина з них може бути повторно використана у виробничому процесі або реалізована іншим підприємствам у якості вторинної сировини. В цьому випадку відходи стають потенційними резервами доходів та наряду з продукцією збільшують економічні вигоди підприємства.
Узагальнюючи думки авторів, можна сформулювати основні характерні риси, притаманні результатам виробничого процесу (табл. 1).
З урахуванням зазначених критеріїв результатами виробничого процесу є:
Основна продукція – це кінцевий результат, головна мета виробничого процесу, що формує основний вид економічної діяльності, проносить підприємству найбільші економічні вигоди від її виробництва, та заради якої і був організований технологічний процес.
Супутня продукція – це продукція спільно вироблена з основною продукцією в єдиному технологічному циклі, що характеризується додатковими витратами по доведенню її до стану прийнятного для споживання, відповідає стандартам, технічним умовам або якісним характеристикам, передбаченими договором або нормативно-правовими актами, та має другорядне значення за отриманням економічних вигід від її виробництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві“ на сторінці 2. Приємного читання.
