Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги

Технології побічної продукції тваринництва

екстра – діаметром більше 55 мм;

– прохідники: вузькі – діаметром до 90 мм включно;

середні – діаметром 90-120 мм;

широкі – діаметром більше 120 мм;

Після сортування кишки вимірюють по довжині за допомогою планок і вимірювальних лінійок (рейок), з'єднують у пучки, пачки або в'язки і перев'язують. Пучок складається з одного виду кишок.

Яловичі череви в'яжуть у пучки по 18,5 м; свинячі – по 12; яловичі круга – по 10,5; овечі – по 25. Короткі з широким діаметром кишки формують у пачки. Яловичі синюги, свинячі гузенки формують по 10, а інші легші – по 25 шт. Свинячі і овечі тонкі кишки інколи в'яжуть у великі пучки – в'язки, або генкси (7-8 пучків).

Таким чином, при повній обробці кишечнику технологічний процес складається із наступних операцій: розборка оток; звільнення кишок від вмісту та їх промивання; знежирення; вивертання (крім свинячих і баранячих черев); видалення слизової оболонки – у яловичих і кінських кишок та серозної, м'язової і слизової оболонок – у свинячих і баранячих; охолодження; сортування, калібрування, метрування; в'язання у пучки; консервування, пакування і маркування.

Консервування кишкової сировини. При неможливості обробки свіжу кишкову сировину консервують кухонною сіллю. Кишки, призначені для консервування після відділення від отоки ретельно звільнюють від вмісту і в'яжуть у пучки (пачки).

Яловичі, свинячі, овечі, кінські череви і яловичі круга збирають у пучки певної довжини, синюги в'яжуть у пачки по 10 шт. Зібрані пучки і пачки перев'язують шпагатом; овечі пучки – кінцем самої кишки. Кишки, зв'ялені в пучки (пачки, охолоджують і солять кухонною сіллю помолу №2 не нижче першого ґатунку. Овечі череви солять кухонною сіллю помолу №0 або №1 не нижче першого ґатунку. При посолі кожний пучок або пачку натирають сіллю, особливо в місцях зв'язок, після цього кладуть у перфоровані ємкості на 20-24 години; овечі череви – не менш ніж на 8 годин. Після стікання розсолу кишки упаковують.

Яловичу і кінську кишкову сировину можна консервувати заморожуванням – природнім холодом або в холодильниках. Кишкову сировину підготовлюють до заморожування так, як і для соління: вкладають у бочки або ящики, пересипаючи кожний ряд сіллю, і залишають на відкритому повітрі або поміщають у морозильні камери з температурою повітря – 12-20°С.

Висушуванням в основному консервують міхури, череви, синюги, прохідники. Для цього їх надувають повітрям і сушать в природніх умовах (в тіні) або в сушилах на стійках або рейках при температурі 25- 30°С протягом 3-10 годин залежно від виду сировини.

Пакування. Яловичі, свинячі, баранячі, козячі та кінські кишки однакової назви, способу обробляння, сорту та калібрів в соленому вигляді пакують у дерев'яні заливні бочки місткістю від 50 дм3 до 200 дм3.

Можна пакувати в одну пакувальну одиницю один вид кишок (яловичі, свинячі, баранячі, козячі або кінські) декількох назв, сортів та калібрів. У цьому разі кожен вид кишок перекладають целюлозною плівкою, поліетиленовою плівкою, пергаментом або іншими полімерними матеріалами, які дозволені Міністерством охорони здоров'я України для пакування харчових продуктів.

Кишки укладають в бочки щільними рядами до повного заповнення (для запобігання доступу повітря), дно бочки та верхній ряд кишок посипають кухонною сіллю.

Яловичі та свинячі сухі сечові міхури пакують в дерев'яні ящики, сухотарні дерев'яні бочки або тюки розміром 1,0 м х 0,75 м х 0,6 м. Під час пакування для тривалого зберігання сухі яловичі і свинячі міхури пересипають тютюном-махоркою з метою запобігання пошкодження гризунами та комахами.

Маркування. На кришці бочки, ящика, на одній із сторін тюка фарбою, що не змивається і не має запаху, за допомогою трафарету, штампу або наклеюванням етикетки зазначають: назву та адресу підприємства-виробника і місце виготовлення; назву і вид кишок; сорт, калібр кишок; кількість пучків, пачок, в'язок, генксів; номер бочки, ящика, тюка; дату виготовлення; термін придатності до споживання та умови зберігання; позначення стандарту.

Можна маркувати бочки, ящики, тюки за допомогою бирки із зазначенням вище вказаних реквізитів.

Вимоги до пакування і маркування можуть бути змінені у відповідності до вимог, передбачених контрактом в разі постачання кишок на експорт.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Загальні відомості про побічну продукцію тваринництва, птахівництва та бджільництва

  • Готова та основна сільськогосподарська продукція

  • Характеристика супутньої і побічної продукції та відходів виробництва, як економічна доцільність безвідходних технологій у тваринництві

  • Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки тваринницької сировини

  • Технологія обробки, консервування та зберігання шкіряної сировини, отриманої при забої сільськогосподарських тварин

  • Загальні принципи зняття шкур, їх обробка та консервування

  • Первинна обробка шкур

  • Види шкіряної сировини та їх характеристика

  • Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

  • Шкури свиней

  • Шкури овець і кіз

  • Оцінка якості шкіряної сировини

  • Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

  • Клеймування шкіряної та хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

  • Шубні та хутрові овчини

  • Технологія отримання та обробки кератиновмісної сировини: щетина, кінський волос та волос великої рогатої худоби, вовна, пір'яно-пухова сировина, роги, копита, кістки

  • Сировина з рогів та ратиць

  • Технологія первинної обробки крові та виробництво сухих кровопродуктів

  • Характеристика основних етапів обробки крові залежно від виготовлення готових продуктів

  • Технологія отримання ендокринно-ферментної та спеціальної сировини з сільськогосподарських тварин

  • Класифікація та промислова цінність ендокринно-ферментної та спеціальної сировини

  • Загальні вимоги до збору, первинної обробки та консервування окремих видів ендокринно-ферментної сировини

  • Маркування, пакування, умови та режими зберігання і транспортування відповідно до вимог ДСТУ 4495:2005 Сировина ендокринно-ферментна та спеціальна. Технічні умови

  • Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості

  • Основні етапи при обробці кишкової сировини. Загальні технологічні вимоги
  • Обробка консервованих кишок-сирцю у фабрикат

  • Технологія первинної обробки сичугів. Сортування, зберігання та транспортування сичужної сировини

  • Жир-сирець сільськогосподарських тварин і птиці

  • Хімічний склад жиру-сирцю. Тригліцириди: температура плавлення та температура застигання

  • Органолептичні та фізико-хімічні показники жирів деяких сільськогосподарських і диких тварин

  • Кістковий жир: отримання та застосування

  • Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

  • Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами

  • Гній та пташиний послід – відходи тваринницьких підприємств (отримання, зберігання, обробка та використання)

  • Вермикомпостування – технологія отримання біогумусу на основі посліду птиці