Тонкі кишки утворюють дванадцятипала, худа та клубова; товсті – сліпа, ободова і пряма.
При обробці кишечник з технологічних міркувань поділяють на частини, які не повністю відповідають його анатомічним відділам. Деякі відділи кишечнику, що близькі за діаметром, виділяють і переробляють разом. У зв'язку з цим у виробництві використовують термінологію, що відрізняється від анатомічної (табл. 7).
7. Термінологія кишок
| Комплект кишок | Назва кишок | Розміри кишок | ||
| анатомічна | виробнича | довжина, м | діаметр, мм | |
| Яловичий | Стравохід | Пікало | 0,35-1,0 | 30-60 |
| Дванадцятипала | Товста черева | 1,0-1,5 | 30-60 | |
| Тонкі | Черева | 25,0-50,0 | 25-50 | |
| Сліпа | Синюга | 0,7-2,0 | 80-200 | |
| Ободова | Круг | 5,0-12,0 | 30-70 | |
| Пряма | Прохідник | 0,3-1,0 | 80-200 | |
| Сечовий міхур | Міхур | 0,15-0,4 | - | |
| Свинячий | Тонкі | Черева | 13,0-27,0 | 20-40 |
| Сліпа | Глухарка | 0,2-0,4 | 50-120 | |
| Ободова | Кучерявка | 2,5-3,5 | 40-110 | |
| Пряма | Гузенка | 0,5-1,75 | 50-80 | |
| Сечовий міхур | Міхур | 0,15-0,4 | - | |
| Баранячий | Тонкі | Череви баранячі | 20,0-35,0 | 14-30 |
| Сліпа | Синюга бараняча | 0,4-1,5 | 40-80 | |
| Ободова | Круг баранячий | 2,5-3,5 | 14-22 | |
| Пряма | Гузенка | 0,5-1,0 | 25-35 | |
Товщина стінок і міцність кишок на окремих ділянках різна, що визначає характер їх обробки і використання. Стінки кишок складаються з 4 шарів: серозного, м'язового, підслизового та слизового. Зовнішній серозний шар еластичний і міцний, він покриває увесь кишечник, утворюючи брижу. Вона прикріплена до хребта і, з'єднуючи ділянки кишечнику, утримує його в черевній порожнині у підвішеному стані.
М'язовий шар кишок складається із внутрішнього кільцевого і зовнішнього поздовжнього шарів. М'язовий шар прямої кишки і стравоходу розвинений краще в порівнянні з іншими кишками.
Підслизовий шар утворюється складним переплетінням колагенових і еластинових волокон. Тут розміщені залози, численні кровоносні та лімфатичні судини, нерви.
Слизовий шар вистилає внутрішню поверхню кишок, пронизаний численними кровоносними і лімфатичними судинами. У ньому розміщені залози, що виділяють сік і слиз.
Із усіх шарів, що утворюють стінки кишок, найбільш міцний підслизовий, який при їх обробці завжди залишають у складі фабрикату, найменш міцний – слизовий, який при обробці у сіх видів кишок видаляють. Серозний і м'язів шари видаляють або залишають, залежно від міцності і призначення кишок. Так від стравоходу серозну оболонку і м'язів шар відділяють, одержуючи пікальне м'ясо, яке використовують на харчові цілі. При обробці свинячих і баранячих кишок лишають лише підслизовий шар, який незважаючи на свою тонкість достатньо міцний.
До складу кишок входять: вода (65-88%), білки (9-10%), жири (1- 2%), мінеральні солі (близько 1%).
Кишечник в натуральному стані з брижою називають отокою. Брижа – складка черевини, що утворюється з двох листків серозної оболонки і розміщеного між ними жиру. Розподіл о то к на частини називають розборкою.
Заготівлі не підлягає кишкова сировина, яка отримана від хворих або загиблих тварин, а також від молодняку великої рогатої худоби у віці до 8 місяців.
Оброблені кишки використовують переважно як оболонки для ковбасних виробів, шовного хірургічного матеріалу, тенісних та музичних струн.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технології побічної продукції тваринництва» автора Гончаренко І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кишкова і сичужна сировина: первинна обробка та оцінка її якості“ на сторінці 2. Приємного читання.
