Розділ «1.3. Основні експертні методи»

Недоліками вимірювальних методів є: високі витрати на проведення випробувань, для яких потрібні обладнання, випробувальні лабораторії, лабораторне і допоміжне обладнання, деколи дуже дороге, а також висококваліфікований персонал.

У зв'язку з цим застосування вимірювальних методів при товарній експертизі обмежено і рекомендується лише в тих випадках, коли без даних, отримуваних за допомогою цих методів, неможливо зробити об'єктивні і достовірні висновки.

Вимірювальні методи підрозділяються на підгрупи, види і різновиди по ряду ознак. За хронологічною ознакою і чутливістю вимірювальні методи поділяються на класичні і сучасні; за часом отримання результатів випробувань — на експрес-методи і довгострокові; за принципом — на фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біохімічні, мікробіологічні і біологічні. Класифікація вимірювальних методів приведена на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Класифікація вимірювальних методів

Класичні методи — фізичні і хімічні методи, розроблені в XVII— XX ст. і не втратили значущості на сучасному етапі.

Прикладами класичних методів можуть бути: метод висушування до постійної маси для визначення вологості товарів, метод титрування для визначення загальної кислотності тощо, визначення солі аргентометричним методом та ін.

Особливістю класичних методів є перевага руйнівних операцій, тривала підготовка зразка, невисока чутливість і точність. Але володіють високою достовірністю при визначенні макропоказників, для яких не потрібна висока чутливість і точність.

Сучасні методи відрізняються більшою чутливістю, меншими витратами часу на випробування. Для них характерний використання вдосконалених засобів виміру з більшою точністю. Поряд з вказаними перевагами потрібні добре обладнані й випробувальні лабораторії і висококваліфікований персонал, великі витрати на випробування.

Найбільш поширеними сучасними методами є хроматографічний, спектральний, фотоелектрометричний, потенціометричний, рефрактометричний, реологічний і мікроскопування.

Хроматографічний метод — заснований на розділенні складної суміші речовин на компоненти за допомогою сорбційних методів в динамічних умовах. У основу методу покладений принцип різної сорбованості компонентів суміші на обраному сорбенті, тобто на розподілі речовин між двома фазами, що не змішуються.

Призначення хроматографічного методу — кількісне визначення речовин в пробах товарів, спеціально відібраних і оброблених. Перевагами методу є висока чутливість, дозволяє виявляти якісно і визначати кількісно речовини, що містяться в незначно малих кількостях (іноді долі мг%).

Розрізняють наступні різновиди хроматографічного методу — газова і рідинна хроматографія (залежно від типу рухливої і нерухливої фаз), а також типи — паперова, колонкова, тонкошарова і газова (залежно від типу сорбенту).

Перелік фізико-хімічних показників якості, які можна визначити за допомогою хроматографічного методу, досить широкий: вміст вільних і зв'язаних амінокислот, органічних кислот, вуглеводів, ароматичних, барвних речовин, жирнокислотний склад ліпідів, пестицидів, вітамінів й ін.

Спектральний метод — заснований на вимірюванні пропускання або поглинання світла певної довжини хвилі різними речовинами. У основу спектроскопії покладені спільні закони, що встановлюють співвідношення між величиною поглинання або пропускання і кількістю поглинаючої або проникної речовини.

Спектроскопію умовно можна підрозділити на емісійну і абсорбцію. Емісійна спектроскопія досліджує випромінювальну здатність речовини, абсорбційна спектроскопія — поглинальну.

Різновиди спектрального методу: абсорбція, інфрачервона і атомна абсорбція спектроскопія.

Спектральний аналіз використовується для визначення різноманітних органічних сполук, забарвлених і безбарвних розчинів, а також мінеральних елементів з концентрацією 10-2—10-6 моля. Точність методу висока [±(0,1—0,5) відн.%)].

За допомогою спектроскопії абсорбції можна визначити ступінь окислення жиру в різних жиромістких продуктах (молоці, вершковому маслі й т. п.), наявність пектинових і барвних речовин, фенолові сполуки (у вині, чаї, каві, плодах і овочах), кофеїн, теобромін в чаї і каві, міоглобін в м'ясі, мікроелементи у всіх товарах.

Фотоелектроколориметрічний метод — заснований на виборчому поглинанні світла аналізованою речовиною. Цей метод близький до спектрального, але забезпечує високу точність [±(1—2) відн.%)], і для проведення його не потрібно складної апаратури. Широко застосовується для визначення концентрації підфарбованих розчинів (барвних, фенолових речовин, амінокислот та ін.).

Принцип їх дії фотоелектроколориметрів оснований на порівнянні поглинання або пропускання світла стандартним і досліджуваним забарвленим розчином.