Розділ «81. Мета створення системи депозитного страхування»

Страхування в запитаннях та відповідях

Для успішної кредитної діяльності комерційним банкам потрібні значні кредитні ресурси. З метою їх поповнення банки широко залучають кошти юридичних та фізичних осіб у вигляді добровільно зроблених ними вкладів. Кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їхніх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання, підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору, називаються депозитами. Кошти, отримані у формі депозитів, комерційні банки активно використовують у своїй кредитній діяльності. Ця діяльність, як відомо, пов'язана з ризиком неповернення коштів, наданих банкам у кредит. Тому за умови, що банк не подолає ризику неповернення йому кредиту, цей ризик передається клієнтам банку - власникам депозитів. Перед ними постає загроза втратити кошти, довірені банкові, через його загальну неплатоспроможність.

Депонування грошових коштів у комерційних банках часто розглядається їх вкладниками (депонентами) як форма прибуткової інвестиційної діяльності. Тоді співучасть депонентів у ризику неплатоспроможності банків, яка настала внаслідок неповернення йому кредитів, певною мірою може вважатися доречною. Проте найбільш масова категорія депонентів, передусім фізичні особи, роблять вклади лише з огляду на потребу заощадження та надійного зберігання власних коштів. Крім того, і багато юридичних осіб іноді змушені зберігати власні кошти на депозитних рахунках у банках згідно з вимогами чинного законодавства. Отже, у цих випадках немає підстав для непогодженого перекладення ризику неплатоспроможності банку на його клієнтів. Масове неповернення банкам депонованих коштів підносить звичайну негативну фінансово-банківську ситуацію до рангу вагомої соціально-економічної і навіть політичної проблеми. Саме тому постає гостра потреба створити на страховій основі ефективну систему захисту інтересів вкладників від наслідків ризику неплатоспроможності їхніх банків.

Система страхового захисту депозитів, уперше застосована банками США, була заснована згідно з вимогами Банківського закону від 1933 року, який зобов'язав створити державну організацію - Федеральну корпорацію страхування депозитів. Протягом багатьох десятиліть ця корпорація страхує всі види банківських депозитів за рахунок спеціального фонду страхування депозитів, створеного щорічними внесками комерційних банків. Страховий захист поширюється лише на 100 тис. доларів суми депозиту вкладника. У разі банкрутства банку Федеральна корпорація покриває його зобов'язання перед вкладниками у визначеній квоті. Незважаючи на недоліки цієї системи, які виявилися протягом часу її функціонування, вона стала моделлю, яку наслідують у багатьох країнах світу.

Необхідність широко впроваджувати систему страхування банківських депозитів зумовлюється таким чинниками:

- загальним спадом довіри до банків;

- потребою надання допомоги тим банкам, які потрапили у скрутну фінансову ситуацію;

- потребою стабілізації фінансових ресурсів банків - усунення причин до передчасної ліквідації депозитів вкладниками, занепокоєними станом їхньої надійності;

- обов'язком захисту споживача-клієнта, який не завжди володіє достатньою інформацією про фінансову кондицію банку, якому довіряє свої заощадження.

Беручи до уваги актуальність розглянутих щойно питань для всіх банківських систем, 30 травня 1994 року Європейський Союз ухвалив спеціальну Директиву 94/19/ЄС щодо впровадження програм страхування депозитів країнами - членами Європейського Союзу, а також країнами, які мають намір приєднатися в майбутньому до Європейського Союзу. Ця Директива побудована на включеному до Маастрихтського трактату принципі субсидіарності, згідно з яким рекомендації Союзу визначають лише необхідний мінімум вимог загального характеру, не заперечуючи права окремих країн застосовувати корисніші для них вирішення проблем страхування депозитів. А директивою встановлено такі вимоги до членів Союзу:

а) система депозитного страхування повинна мати національний характер, тобто гарантувати безпеку депозитів не лише в межах своєї країни, а й на території інших країн, якщо там діють філії вітчизняних банків;

б) обов'язкова участь банків у системах страхування депозитів;

в) мінімальна квота повної страхової відповідальності має становити 20 тис. євро (для Іспанії та Португалії - 15 тис. євро). Тепер ці квоти (страхові суми) є досить різновеликими навіть у тих країнах, які мають однаковий рівень економічного розвитку. Отже, поза зазначеними рекомендаціями національні системи

депозитного страхування можуть набувати різних рис. Проте, як показує міжнародний досвід, в основу побудови цих систем потрібно покласти такі принципи:

- інституційний характер організації депозитного страхування, тобто вона має ґрунтуватися на створенні самостійного міжбанківського страхового фонду за ретроспективним методом. Фонд має бути керований як товариство взаємного страхування зобов'язань банків перед вкладниками;

- фонд страхування депозитів має формуватися суворо на страховій основі, що передбачає вирівнювання ризиків окремих банків;

- участь у депозитному страхуванні всіх банків та інших фінансових закладів, які приймають депозити, обов'язкова;

- імперативність регуляційних норм діяльності систем депозитного страхування;

- змішаний характер організації систем депозитного страхування, який передбачає організаційну та фінансову співучасть як недержавних, так і державних структур;

- обмеженість страхової відповідальності банків установленою квотою відшкодування депозитів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування в запитаннях та відповідях» автора Долгошея Н.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „81. Мета створення системи депозитного страхування“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • МОДУЛЬ 1

  • 8. Принципи страхування

  • 9. Сфери застосування страхування

  • 10. Роль страхування в розвитку ринкової економіки

  • 11. Поняття про класифікацію. Її наукове та практичне значення

  • 12. Ознаки класифікації

  • 13. Класифікація страхування за об'єктами. Визначення галузей та видів страхування

  • 14. Системи страхового забезпечення

  • 15. Класифікація за родом небезпек

  • 16. Форми проведення страхування. Принципи добровільного обов'язкового страхування

  • 17. Визначення обов'язкових видів страхування Законом України "Про страхування"

  • 18. Класифікація за статусом страхувальника

  • 19. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика

  • 20. Поняття про ризик

  • 21. Основні характеристики ризику

  • 22. Визначення страхового ризику та його ознаки

  • 23. Класифікація ризиків у різних видах страхування

  • 24. Методи оцінювання ризику

  • 25. Управління ризиком у страхуванні

  • 26. Визначення ціни ризику в страхуванні

  • 27. Структура страхового тарифу

  • 28. Поняття про страховий ринок, умови його формування розвитку

  • 29. Структура страхового ринку залежно від критерію, покладеного в основу його класифікації

  • 30. Учасники страхового ринку та взаємовідносини між ними

  • 31. Визначення страховиків та страхувальників згідно із законодавством України

  • 32. Страхові послуги як об'єкт купівлі-продажу на страховому ринку

  • 33. Роль посередників на страховому ринку

  • 34. Характеристика основних етапів розвитку страхового ринку України

  • 35. Перспективи розвитку страхового ринку України

  • 36. Страховий маркетинг

  • 37. Функції маркетингу страховика

  • 38. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання

  • 39. Визначення страхової компанії

  • 40. Поняття про страхову систему як частину сфери послуг

  • 41. Характеристика особливостей різних видів страхових компаній

  • 42. Відмінності страховиків за приналежністю

  • 43. Особливості діяльності страховиків за спеціалізацією

  • 44. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній

  • 45. Особливості роботи товариств взаємного страхування

  • 46. Перспективи діяльності нерезидентів на страховому ринку України

  • 47. Інфраструктура страховика та її характеристика

  • 48. Організаційна структура страхової компанії

  • 49. Принципи структури управління страховою компанією

  • 50. Функції та роль філій і представництв страховика

  • 51. Об'єднання страховиків та їхні функції

  • 52. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності

  • 53. Шляхи наближення законодавчої нормативної бази зі страхування до міжнародних стандартів

  • 54. Тенденції збільшення обсягів статутного фонду страховиків

  • 55. Функції, права та обов'язки Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю

  • 56. Методи державного регулювання страхової діяльності

  • 57. Умови і порядок ліцензування страхової діяльності

  • 58. Санкції до страхових компаній за результатами перевірок Укрстрахнагляду

  • МОДУЛЬ 2

  • 67. Медичне страхування як один із методів поліпшення соціальної захищеності громадян

  • 68. Особливості програм обов'язкового та добровільного страхування

  • 69. Напрями розвитку медичного страхування в Україні

  • 70. Специфіка страхування майна юридичних осіб

  • 71. Економічна ефективність страхування сільськогосподарських підприємств

  • 72. Методика розрахунку збитку в рослинництві

  • 73. Особливості страхування технічних ризиків

  • 74. Характеристика каско і карго страхування

  • 75. Страхування авіаційних та морських ризиків

  • 76. Економічне призначення страхування будівель, які належать фізичним особам

  • 77. Особливості страхування домашнього майна населення

  • 78. Страхування тварин, які належать громадянам

  • 79. Особливості страхування ризику непогашеного кредиту

  • 80. Зміст страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту

  • 81. Мета створення системи депозитного страхування
  • 82. Необхідність страхування відповідальності

  • 83. Характеристика страхування відповідальності

  • 84. Суб'єкти та об'єкти у страхуванні відповідальності

  • 85. Особливості страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

  • 86. Функції Моторного (транспортного) страхового бюро

  • 87. Міжнародна система "Зелена картка"

  • 88. Особливості страхування професійної відповідальності

  • 89. Визначення розміру страхового відшкодування у страхуванні професійної відповідальності

  • 90. Доцільність страхування відповідальності роботодавців

  • 91. Класифікація страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції

  • 92. Зміст та функції екологічного страхування

  • 93. Мета й економічна сутність перестраховування

  • 94. Функції перестраховування

  • 95. Особливості методів перестрахування

  • 96. Специфіка договорів перестрахування

  • 97. Зміст факультативного перестрахування

  • 98. Характеристика облігаторного перестрахування

  • 99. Особливості факультативно-облігаторного перестрахування

  • 100. Порівняльний аналіз методів перестрахування

  • 101. Зміст активного та пасивного перестраховування

  • 102. Умови пропорційного перестрахування

  • 103. Характеристика квотного перестрахування

  • 104. Умови договору ексцедентного перестрахування

  • 105. Механізм здійснення квотно-ексцедентного договору

  • 106. Умови використання непропорційного перестраховування

  • 107. Сутність співстрахування та механізм його застосування

  • 108. Особливості становлення ринку перестрахування в Україні

  • 109. Визначення та склад доходів страховика

  • 110. Класифікація доходів страховика та їхня характеристика

  • 111. Склад та економічний зміст витрат страховика

  • 112. Поняття про собівартість страхової послуги

  • 113. Визначення та класифікація прибутку страховика

  • 114. Поняття про валовий дохід страхової компанії

  • 115. Особливості оподаткування страхової організації

  • 116. Фінансова структура страхової компанії

  • 117. Формування та структура страхових резервів

  • 118. Методи забезпечення фінансової стійкості страхової організації

  • 119. Економічні показники розвитку страхування

  • 120. Поняття про страховий портфель, його структуру й величину

  • 121. Склад технічних резервів страховика

  • 122. Визначення мети фінансового планування страхової організації

  • 123. Характеристика факторів, які впливають на ефективність страхової діяльності

  • 124. Критерії показників економічної ефективності страхової діяльності

  • 125. Порядок обчислення фактичного та нормативного запасу платоспроможності страховика

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи