Розділ «120. Поняття про страховий портфель, його структуру й величину»

Страхування в запитаннях та відповідях

Поняття "страховий портфель" вживається для встановлення фактичної кількості застрахованих об'єктів або діючих договорів страхування на певній території. Йдеться про підприємство, дільницю страхового агента, район тощо. Під страховим портфелем в особистому страхуванні може також матись на увазі сума місячного страхового внеску за діючими договорами довгострокового страхування життя на встановлену дату на певній території. Уся поточна й перспективна діяльність страхової організації спирається на страховий портфель, структура якого в кінцевому підсумку визначає фінансову стійкість страхових операцій. Адже від величини й якості страхового портфеля залежать величини надходжень страхових платежів, обсяги й коливання виплат страхових сум і страхового відшкодування.

Структура та якість страхового портфеля можуть аналізуватися за допомогою деяких показників. Величина ж його виражається або кількістю застрахованих об'єктів, або загальною страховою сумою, тобто обсягом страхової відповідальності.

Для структури страхового портфеля властиве співвідношення окремих видів страхування, а також між добровільними й обов'язковими формами. Структура страхового портфеля може аналізуватися в аспекті частки діючих договорів і знову укладених договорів з мінімальними (низькими) і максимальними (високими) страховими сумами, групових та індивідуальних страхувань. Структура страхового портфеля складається під впливом асортименту страхових послуг, тобто системи видів і форм страхування. Особливе значення для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій має оперативне реагування на задоволення попиту в тих страхових послугах, які в ринкових умовах відповідають інтересам страхувальників.

При аналізі страхового портфеля необхідно звертати увагу на його динамічність, що характеризується співвідношенням між договорами, що вже закінчуються, та договорами, які знову укладаються.

Для перспективного забезпечення фінансової стійкості страхових операцій важливо намагатись досягти й зберігати рівновагу портфеля. Цей стан характеризується, як мінімум, компенсацією знову укладеними договорами тих, строк дії яких закінчується. Разом з тим така компенсація повинна поширюватись не лише на кількість договорів та обсяг внесків за ними, а й бути узгодженою зі страховою сумою, строком страхування і суттєво не відрізнятися від ймовірності збитку, яка переважала в попередніх договорах.

Певні особливості властиві страховому портфелю за договорами страхування життя. У цьому виді страхування на структуру страхового портфеля впливає так зване сторно. Під ним розуміється відмова страхувальника від виконання умов договору ще до закінчення строку його дії. Сторно в соціальному аспекті показує, що попит страхувальника на певну страхову послугу даним страховиком не може бути задоволений.

Для збалансованого страхового портфеля як основи забезпечення фінансової стійкості страхових операцій важливе значення має його однорідність за обсягом страхової суми об'єктів та за відповідною їм сукупністю ризиків. За величиною страхової суми однорідність страхового портфеля встановлюється досить просто - за близькими в грошовому виразі страховими сумами різних об'єктів. У відношенні ймовірності збитку необхідні розрахунки, що спираються на показник розсіювання страхової суми, яка відображає частку договорів з максимальною і мінімальною сумами.

Показник збитковості страхової суми виражає собою відношення виплат страхового відшкодування або страхової суми до страхової суми всіх застрахованих об'єктів. За наведеним показником можна зіставити витрати на виплату страховика з прийнятою ним страховою відповідальністю.

Дослідження динаміки показників збитковості страхової суми переслідує мету встановити відповідність фактичної збитковості тарифному рівню. Якщо буде виявлено, що фактична збитковість перевищує норматив, який включено до тарифної ставки, то необхідно встановити роль у цьому окремих елементів збитковості.

По-перше, при обов'язковому й добровільному страхуванні майна колгоспів та радгоспів застраховані об'єкти враховуються лише у вартісному виразі. Тому можливий аналіз лише загального показника збитковості, зокрема в розрізі груп майна, що дасть змогу встановити за ними фінансову стійкість операцій.

По-друге, при обов'язковому страхуванні будівель у господарствах громадян зіставляється число постраждалих страхувальників, які отримали страхове відшкодування (ці дані містяться в річному статистичному звіті), і число господарств, що мають застраховані будівлі.

По-третє, в разі добровільного страхування засобів транспорту, домашнього майна й будівель для з'ясування впливу збитковості страхової суми на фінансову стійкість страхових операцій досліджується відношення числа виплат до кількості укладених договорів, а також відношення ризиків як зіставлення середньої страхової виплати по одному договору і середньої страхової суми по тому самому договору.

По-четверте, при добровільному страхуванні майна державних підприємств, кооперативних і громадських організацій, враховуючи лише вартісне відображення в статистичній звітності застрахованих об'єктів, можливий аналіз впливу на фінансову стійкість страхових операцій лише синтетичного показника збитковості в розрізі видів кооперації чи громадських організацій.

Взагалі по страхуванню майна зміст елементів збитковості страхової суми дає широкі можливості для з'ясування причин підвищення збитковості. Наприклад, підвищений рівень частоти та спустошуваль-ності страхових випадків, пов'язаних з пожежею, свідчить насамперед про недостатню якість протипожежних заходів. Якщо ж відношення ризиків перевищує одиницю по обов'язковому страхуванню, то є підстави перевірити роботу страхових фахівців по переоцінці будівель з тим, щоб звести до мінімуму післяпожежні переоцінки будівель у напрямі підвищення їх страхової оцінки. Якщо ж йдеться про добровільне страхування, то високий рівень відношення ризиків свідчить про завищені розміри страхових сум.

Збитковість страхової суми по страхуванню врожаю сільськогосподарських культур та вплив цього показника на фінансову стійкість страхових операцій установлюється через відношення страхового відшкодування до певної вартості врожаю за державними цінами. Цей показник можна порівняти з тарифним рівнем.

Аналіз проводиться за кожною сільськогосподарською культурою та однорідними групами культур. Розміри страхового відшкодування містяться в річному статистичному звіті.

Елементи збитковості при цьому виді страхуванню суттєво трансформовані. Наприклад, при розрахунку спустошливості страхового випадку знаменник дробової величини нерідко становить одиницю (відбулась одна повінь чи засуха). Навіть у разі страхових випадків важко виділити ступінь впливу одного з них на величину збитку. Чисельник дробової величини (число постраждалих об'єктів) перетворюється на суму страхового відшкодування.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування в запитаннях та відповідях» автора Долгошея Н.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „120. Поняття про страховий портфель, його структуру й величину“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • МОДУЛЬ 1

  • 8. Принципи страхування

  • 9. Сфери застосування страхування

  • 10. Роль страхування в розвитку ринкової економіки

  • 11. Поняття про класифікацію. Її наукове та практичне значення

  • 12. Ознаки класифікації

  • 13. Класифікація страхування за об'єктами. Визначення галузей та видів страхування

  • 14. Системи страхового забезпечення

  • 15. Класифікація за родом небезпек

  • 16. Форми проведення страхування. Принципи добровільного обов'язкового страхування

  • 17. Визначення обов'язкових видів страхування Законом України "Про страхування"

  • 18. Класифікація за статусом страхувальника

  • 19. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика

  • 20. Поняття про ризик

  • 21. Основні характеристики ризику

  • 22. Визначення страхового ризику та його ознаки

  • 23. Класифікація ризиків у різних видах страхування

  • 24. Методи оцінювання ризику

  • 25. Управління ризиком у страхуванні

  • 26. Визначення ціни ризику в страхуванні

  • 27. Структура страхового тарифу

  • 28. Поняття про страховий ринок, умови його формування розвитку

  • 29. Структура страхового ринку залежно від критерію, покладеного в основу його класифікації

  • 30. Учасники страхового ринку та взаємовідносини між ними

  • 31. Визначення страховиків та страхувальників згідно із законодавством України

  • 32. Страхові послуги як об'єкт купівлі-продажу на страховому ринку

  • 33. Роль посередників на страховому ринку

  • 34. Характеристика основних етапів розвитку страхового ринку України

  • 35. Перспективи розвитку страхового ринку України

  • 36. Страховий маркетинг

  • 37. Функції маркетингу страховика

  • 38. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання

  • 39. Визначення страхової компанії

  • 40. Поняття про страхову систему як частину сфери послуг

  • 41. Характеристика особливостей різних видів страхових компаній

  • 42. Відмінності страховиків за приналежністю

  • 43. Особливості діяльності страховиків за спеціалізацією

  • 44. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній

  • 45. Особливості роботи товариств взаємного страхування

  • 46. Перспективи діяльності нерезидентів на страховому ринку України

  • 47. Інфраструктура страховика та її характеристика

  • 48. Організаційна структура страхової компанії

  • 49. Принципи структури управління страховою компанією

  • 50. Функції та роль філій і представництв страховика

  • 51. Об'єднання страховиків та їхні функції

  • 52. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності

  • 53. Шляхи наближення законодавчої нормативної бази зі страхування до міжнародних стандартів

  • 54. Тенденції збільшення обсягів статутного фонду страховиків

  • 55. Функції, права та обов'язки Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю

  • 56. Методи державного регулювання страхової діяльності

  • 57. Умови і порядок ліцензування страхової діяльності

  • 58. Санкції до страхових компаній за результатами перевірок Укрстрахнагляду

  • МОДУЛЬ 2

  • 67. Медичне страхування як один із методів поліпшення соціальної захищеності громадян

  • 68. Особливості програм обов'язкового та добровільного страхування

  • 69. Напрями розвитку медичного страхування в Україні

  • 70. Специфіка страхування майна юридичних осіб

  • 71. Економічна ефективність страхування сільськогосподарських підприємств

  • 72. Методика розрахунку збитку в рослинництві

  • 73. Особливості страхування технічних ризиків

  • 74. Характеристика каско і карго страхування

  • 75. Страхування авіаційних та морських ризиків

  • 76. Економічне призначення страхування будівель, які належать фізичним особам

  • 77. Особливості страхування домашнього майна населення

  • 78. Страхування тварин, які належать громадянам

  • 79. Особливості страхування ризику непогашеного кредиту

  • 80. Зміст страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту

  • 81. Мета створення системи депозитного страхування

  • 82. Необхідність страхування відповідальності

  • 83. Характеристика страхування відповідальності

  • 84. Суб'єкти та об'єкти у страхуванні відповідальності

  • 85. Особливості страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

  • 86. Функції Моторного (транспортного) страхового бюро

  • 87. Міжнародна система "Зелена картка"

  • 88. Особливості страхування професійної відповідальності

  • 89. Визначення розміру страхового відшкодування у страхуванні професійної відповідальності

  • 90. Доцільність страхування відповідальності роботодавців

  • 91. Класифікація страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції

  • 92. Зміст та функції екологічного страхування

  • 93. Мета й економічна сутність перестраховування

  • 94. Функції перестраховування

  • 95. Особливості методів перестрахування

  • 96. Специфіка договорів перестрахування

  • 97. Зміст факультативного перестрахування

  • 98. Характеристика облігаторного перестрахування

  • 99. Особливості факультативно-облігаторного перестрахування

  • 100. Порівняльний аналіз методів перестрахування

  • 101. Зміст активного та пасивного перестраховування

  • 102. Умови пропорційного перестрахування

  • 103. Характеристика квотного перестрахування

  • 104. Умови договору ексцедентного перестрахування

  • 105. Механізм здійснення квотно-ексцедентного договору

  • 106. Умови використання непропорційного перестраховування

  • 107. Сутність співстрахування та механізм його застосування

  • 108. Особливості становлення ринку перестрахування в Україні

  • 109. Визначення та склад доходів страховика

  • 110. Класифікація доходів страховика та їхня характеристика

  • 111. Склад та економічний зміст витрат страховика

  • 112. Поняття про собівартість страхової послуги

  • 113. Визначення та класифікація прибутку страховика

  • 114. Поняття про валовий дохід страхової компанії

  • 115. Особливості оподаткування страхової організації

  • 116. Фінансова структура страхової компанії

  • 117. Формування та структура страхових резервів

  • 118. Методи забезпечення фінансової стійкості страхової організації

  • 119. Економічні показники розвитку страхування

  • 120. Поняття про страховий портфель, його структуру й величину
  • 121. Склад технічних резервів страховика

  • 122. Визначення мети фінансового планування страхової організації

  • 123. Характеристика факторів, які впливають на ефективність страхової діяльності

  • 124. Критерії показників економічної ефективності страхової діяльності

  • 125. Порядок обчислення фактичного та нормативного запасу платоспроможності страховика

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ