Розділ «80. Зміст страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту»

З найдавніших часів кредитні операції проводились в умовах ризику неповерненння кредиту. Ця обставина викликала необхідність пошуку різних способів протидії як першопричинам ризиків, так і їх наслідкам. Саме тому розвиток кредитних відносин в умовах ринку (конкуренції, нестійкої кон'юктури і політичної ситуації) спричинився до формування різних систем запобіжних заходів, аж до сучасних видів страхування кредитних ризиків.

У взаємовідносинах між кредитором і боржником предметом їхнього спільного інтересу є кредит, який породжує протилежні правничо-економічні ситуації: для кредитора % права вимагати отримання боргу, а для боржника % зобов'язання повернути позику згідно з кредитною угодою. Невиконання цих домовленостей загрожує кредитору фінансовими збитками, які й можуть виступати об'єктом страхування з метою захисту майнових інтересів кредитора. Таким чином, ризик кредитної операції матеріально проявляється в неповерненні, несплаті боргу, та юридично % в невиконанні зобо'язань. Це означає, що суть страхування кредитів дещо відрізняється від інших видів страхування. Враховуючи домінуюче значення правового аспекту, який чітко проявляється у страхуванні кредитів, його було визнано за особливу форму страхового захисту % страхування від збитків на випадок невиконання вимог, тобто відповідальності.

Найважливішим моментом у страхуванні є розмір відповідальності, встановлення страхового випадку та визначення страхового відшкодування. Ці умови є обов'язковими атрибутами страхового договору.

Простішим з точки зору процедури є страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, оскільки страховий поліс розглядається як вид гарантійного листа страхової компанії банку за фінансовими зобов'язаннями до його клієнтів-позичальників. Цей варіант страхування можна розглядати як форму забезпечення повернення кредиту і сплати відсотків лише у випадку, коли страхова фірма згідна і спроможна здійснити виплату страхової винагороди. Для цього банку необхідно через позичальника одержати від страхової компанії і розглянути такі документи:

- свідоцтво про державну реєстрацію;

- статут і установчі документи;

- ліцензію на проведення страхової діяльності з переліком видів страхування, у тому числі і страхування відповідальності;

- правила (умови) страхування, затверджені в передбаченому статутом порядку;

- договір добровільного страхування відповідальності за типовою формою;

- страховий поліс (свідоцтво сертифікат) за типовою формою. Про платоспроможність страхової компанії в цілому можна судити за наявністю перевищення фактичного розміру її вільних активів над пасивами. Однак рекомендується конкретно проаналізувати фінансові можливості страхової компанії, опираючись на оцінку факторів, які забезпечують фінансову стійкість страховика:

- власні капітали і резерви, вільні від зобов'язань;

- методологію розрахунку страхових тарифів;

- збалансованість страхового портфелю;

- величину страхових резервів, на предмет їх адекватності обсягам прийнятих зобов'язань;

- розміщення страхових резервів (із жотриманням принципів їх диверсифікації, повернення, ліквідності та прибутковості);

- можливості перестрахування.

За результатами аналізу всіх поданих матеріалів, із урахуванням внесених банком поправок, укладається договір страхування, який подається до банку разом зі страховим полісом.

У випадку підготовки рішення про страхування відповідальності за непогашення кредиту і відсотків поньомі у банк повинен уважно розглянути проект укладеного договору добровільного страхування на предмет виконання таких вимог:

- строк дії договору страхування (угоди) повинен перевищувати кінцевий строк погашення кредиту і відсотків по ньому на період, протягом якого страховик за умовами страхування зобов'язаний виплатити страхове відшкодування охоплюючи строк подачі і розгляду заяви;