Розділ «42. Відмінності страховиків за приналежністю»

Страхування в запитаннях та відповідях

В основу класифікації страхування можна покласти розбіжності у сферах діяльності страхових компаній, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних і юридичних осіб, у визначенні об'єктів страхування, обсягів страхової відповідальності, у формах проведення страхування тощо. У зв'язку з цим можна вирізнити найістотніші класифікаційні ознаки, за допомогою яких класифікують страхування і які мають найбільше значення як у теоретичному, так і в практичному розумінні, а саме:

- історичні ознаки (етапи розвитку страхової справи; час виникнення окремих видів страхування);

- економічні ознаки (інвестиційна складова договору страхування; рід небезпеки; об'єкт страхування);

- юридичні ознаки (вимоги міжнародних угод і внутрішнього законодавства; форма організації страховика; форма проведення страхування).

Класифікація за історичними ознаками передбачає виокремлення етапів розвитку страхування (зародки страхування в античному суспільстві;середньовічне страхування у формі взаємодопомоги; страхування в період раннього капіталізму; страхування в сучасному капіталістичному суспільстві) і поділ усієї сукупності страхових послуг за часом їх виникнення (докладніше див. підрозділ 1.2). Така класифікація має швидше теоретичне, аніж практичне значення. Проте слід зауважити, що теоретичні знання історії страхової справи, її витоків, генезису допомагають практикам орієнтуватися в процесах, що відбуваються на страховому ринку, прогнозувати тенденції його розвитку, будувати страхові правовідносини з урахуванням досвіду, нагромадженого за багаторічну історію зарубіжного і вітчизняного страхування.

Класифікація за економічними ознаками передбачає кілька підходів. Найважливішою економічною ознакою для класифікації страхування є наявність або відсутність у договорі страхування інвестиційної складової. З огляду на це у світовій практиці всю сукупність страхових послуг поділяють на дві великі групи.

Перша група об'єднує ті договори страхування, які не лише задовольняють потреби страхувальників у страховому захисті, а й здатні забезпечити їхні інвестиційні інтереси, тобто уможливлюють нагромадження й капіталізацію страхових внесків. Такі договори охоплюються поняттям "Life assurance" - "страхування життя". Хоча не обов'язково, щоб у конкретному виді страхування йшлося саме про страхування життя. Прикладом подібних договорів є договори індивідуального страхування життя, страхування дітей до повноліття і вступу в шлюб, страхування додаткової пенсії тощо. Це довгострокові договори страхування, які укладаються на 5, 10, 20, 30 і більше років.

Друга група договорів - це ті договори, які обслуговують потреби виключно у страховому захисті, не торкаючись інвестиційних інтересів страхувальників. Прикладом подібних договорів є договори страхування нерухомого майна, засобів транспорту, фінансово-кредитних ризиків тощо. Вони об'єднуються поняттям "Non-life", або "General insurance" - "не-життя", або "загальне страхування". В українській практиці, термін "не-життя", як правило, не вживається; зазвичай у такому разі вживають термін "ризиковані види страхування", або "види страхування інші, ніж життя", або ж "загальні види страхування".

Загальне страхування включає всі ті види страхування, які не підпадають під ознаки договорів страхування життя. Договори загального страхування є короткостроковими. Стандартний термін їх дії - рік (саме з огляду на цей термін обчислюють страхові тарифи для більшості видів загального страхування). Іноді вони можуть укладатися навіть на кілька днів, наприклад, при страхуванні вантажів - на період транспортування, а при страхуванні туристів, що виїздять за кордон, - на період перебування там. Отже, тут немає змоги протягом тривалого часу нагромаджувати страхові премії. Та й самі страхові премії порівняно з договорами страхування життя мають зовсім інший економічний зміст. Вони, як правило, сплачуються одноразово і становлять невеличкий відсоток від страхової суми. Вони не нагромаджуються, не розглядаються страхувальниками як інвестовані кошти і не повертаються страхувальникам по закінченні дії договору страхування. Договори загального страхування, таким чином, призначені лише для забезпечення компенсації збитків внаслідок страхових подій.

Класифікація з виокремленням двох зазначених груп, незважаючи на зовнішню простоту, має дуже велике значення і глибокий зміст.

Не менш важливою з економічного погляду є класифікація за об'єктами страхування, тобто об'єктами, на які спрямовується страховий захист. Класифікація за об'єктами страхування передбачає виокремлення трьох галузей:

- особистого страхування (об'єкти - життя, здоров'я і працездатність страхувальників або застрахованих);

- майнового страхування (об'єкти - майно в різних його видах: рухомі і нерухомі матеріальні цінності, грошові кошти, доходи);

- страхування відповідальності (об'єкт - відповідальність за шкоду, заподіяну страхувальником житло, здоров'ю, майну третьої особи).

Ця класифікація довгий час була основною в теорії і практиці вітчизняного страхування. Не втратила вона свого значення і тепер, хоча застосовується здебільшого в теоретичному аспекті.

Класифікація за юридичними ознаками, як і за економічними, передбачає кілька підходів. Насамперед це - виокремлення певних класів страхування згідно з міжнародними нормами. Так, згідно з директивами ЄС, з 1 січня 1978 року країни - члени цієї організації використовують класифікацію, яка встановлює 7 класів довгострокового страхування (життя і пенсій) і 18 класів загального страхування.

Безперечна перевага такої класифікації полягає в тому, що вона значною мірою наближена до загальноєвропейських стандартів. Це сприяє взаєморозумінню між вітчизняними та іноземними страховими компаніями, що з огляду на інтернаціональний характер страхового бізнесу є дуже позитивним.

Іноді існує потреба у класифікації за формою організації (юридичним статусом) страховика. Така класифікація використовується переважно з метою забезпечення державного регулювання страхової діяльності (видача ліцензій, ведення державного реєстру страхових компаній тощо), контролю за страховиками, аналізу розвитку страхового ринку в інституційному і територіальному аспекті. У цьому плані можна виокремити страхування комерційне (в Україні, згідно з чинним законодавством, його здійснюють страхові компанії, створені у формі акціонерних товариств відкритого і закритого типу, повних, командитних товариств, товариств з додатковою відповідальністю; в інших країнах комерційне страхування здійснюють також приватні страхові компанії), взаємне (його здійснюють товариства взаємного страхування), державне (його здійснюють спеціалізовані державні страхові організації).

Класифікація за юридичними ознаками передбачає можливість застосування такої класифікаційної ознаки, як форма проведення страхування. За цією ознакою страхування поділяють на обов'язкове і добровільне. Більшість договорів страхування укладається на добровільній основі. Страхувальник має право, але не зобов'язаний укладати договір страхування. Водночас і страховик має повне право відмовитися від прийняття на себе тих ризиків, які він вважає небажаними. Проте в деяких випадках, коли йдеться про потреби суспільства в цілому, ступінь свободи страхувальника і страховика суттєво обмежується. При цьому замість права укласти страховий договір у страхувальника з'являється обов'язок це зробити, а страховик втрачає право відмовити страхувальникові і набуває обов'язку взяти ризик на страхування. Ідеться про обов'язкове страхування, яке встановлюється відповідними законодавчими актами. В Україні існують 33 види обов'язкового страхування, їх перелік визначений у статті 7 Закону України "Про страхування".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Страхування в запитаннях та відповідях» автора Долгошея Н.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „42. Відмінності страховиків за приналежністю“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • МОДУЛЬ 1

  • 8. Принципи страхування

  • 9. Сфери застосування страхування

  • 10. Роль страхування в розвитку ринкової економіки

  • 11. Поняття про класифікацію. Її наукове та практичне значення

  • 12. Ознаки класифікації

  • 13. Класифікація страхування за об'єктами. Визначення галузей та видів страхування

  • 14. Системи страхового забезпечення

  • 15. Класифікація за родом небезпек

  • 16. Форми проведення страхування. Принципи добровільного обов'язкового страхування

  • 17. Визначення обов'язкових видів страхування Законом України "Про страхування"

  • 18. Класифікація за статусом страхувальника

  • 19. Класифікація страхування за спеціалізацією страховика

  • 20. Поняття про ризик

  • 21. Основні характеристики ризику

  • 22. Визначення страхового ризику та його ознаки

  • 23. Класифікація ризиків у різних видах страхування

  • 24. Методи оцінювання ризику

  • 25. Управління ризиком у страхуванні

  • 26. Визначення ціни ризику в страхуванні

  • 27. Структура страхового тарифу

  • 28. Поняття про страховий ринок, умови його формування розвитку

  • 29. Структура страхового ринку залежно від критерію, покладеного в основу його класифікації

  • 30. Учасники страхового ринку та взаємовідносини між ними

  • 31. Визначення страховиків та страхувальників згідно із законодавством України

  • 32. Страхові послуги як об'єкт купівлі-продажу на страховому ринку

  • 33. Роль посередників на страховому ринку

  • 34. Характеристика основних етапів розвитку страхового ринку України

  • 35. Перспективи розвитку страхового ринку України

  • 36. Страховий маркетинг

  • 37. Функції маркетингу страховика

  • 38. Страхові договори, порядок їх підготовки й укладання

  • 39. Визначення страхової компанії

  • 40. Поняття про страхову систему як частину сфери послуг

  • 41. Характеристика особливостей різних видів страхових компаній

  • 42. Відмінності страховиків за приналежністю
  • 43. Особливості діяльності страховиків за спеціалізацією

  • 44. Порядок створення, функціонування та ліквідації страхових компаній

  • 45. Особливості роботи товариств взаємного страхування

  • 46. Перспективи діяльності нерезидентів на страховому ринку України

  • 47. Інфраструктура страховика та її характеристика

  • 48. Організаційна структура страхової компанії

  • 49. Принципи структури управління страховою компанією

  • 50. Функції та роль філій і представництв страховика

  • 51. Об'єднання страховиків та їхні функції

  • 52. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності

  • 53. Шляхи наближення законодавчої нормативної бази зі страхування до міжнародних стандартів

  • 54. Тенденції збільшення обсягів статутного фонду страховиків

  • 55. Функції, права та обов'язки Комітету в справах нагляду за страховою діяльністю

  • 56. Методи державного регулювання страхової діяльності

  • 57. Умови і порядок ліцензування страхової діяльності

  • 58. Санкції до страхових компаній за результатами перевірок Укрстрахнагляду

  • МОДУЛЬ 2

  • 67. Медичне страхування як один із методів поліпшення соціальної захищеності громадян

  • 68. Особливості програм обов'язкового та добровільного страхування

  • 69. Напрями розвитку медичного страхування в Україні

  • 70. Специфіка страхування майна юридичних осіб

  • 71. Економічна ефективність страхування сільськогосподарських підприємств

  • 72. Методика розрахунку збитку в рослинництві

  • 73. Особливості страхування технічних ризиків

  • 74. Характеристика каско і карго страхування

  • 75. Страхування авіаційних та морських ризиків

  • 76. Економічне призначення страхування будівель, які належать фізичним особам

  • 77. Особливості страхування домашнього майна населення

  • 78. Страхування тварин, які належать громадянам

  • 79. Особливості страхування ризику непогашеного кредиту

  • 80. Зміст страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту

  • 81. Мета створення системи депозитного страхування

  • 82. Необхідність страхування відповідальності

  • 83. Характеристика страхування відповідальності

  • 84. Суб'єкти та об'єкти у страхуванні відповідальності

  • 85. Особливості страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів

  • 86. Функції Моторного (транспортного) страхового бюро

  • 87. Міжнародна система "Зелена картка"

  • 88. Особливості страхування професійної відповідальності

  • 89. Визначення розміру страхового відшкодування у страхуванні професійної відповідальності

  • 90. Доцільність страхування відповідальності роботодавців

  • 91. Класифікація страхування відповідальності товаровиробників за якість продукції

  • 92. Зміст та функції екологічного страхування

  • 93. Мета й економічна сутність перестраховування

  • 94. Функції перестраховування

  • 95. Особливості методів перестрахування

  • 96. Специфіка договорів перестрахування

  • 97. Зміст факультативного перестрахування

  • 98. Характеристика облігаторного перестрахування

  • 99. Особливості факультативно-облігаторного перестрахування

  • 100. Порівняльний аналіз методів перестрахування

  • 101. Зміст активного та пасивного перестраховування

  • 102. Умови пропорційного перестрахування

  • 103. Характеристика квотного перестрахування

  • 104. Умови договору ексцедентного перестрахування

  • 105. Механізм здійснення квотно-ексцедентного договору

  • 106. Умови використання непропорційного перестраховування

  • 107. Сутність співстрахування та механізм його застосування

  • 108. Особливості становлення ринку перестрахування в Україні

  • 109. Визначення та склад доходів страховика

  • 110. Класифікація доходів страховика та їхня характеристика

  • 111. Склад та економічний зміст витрат страховика

  • 112. Поняття про собівартість страхової послуги

  • 113. Визначення та класифікація прибутку страховика

  • 114. Поняття про валовий дохід страхової компанії

  • 115. Особливості оподаткування страхової організації

  • 116. Фінансова структура страхової компанії

  • 117. Формування та структура страхових резервів

  • 118. Методи забезпечення фінансової стійкості страхової організації

  • 119. Економічні показники розвитку страхування

  • 120. Поняття про страховий портфель, його структуру й величину

  • 121. Склад технічних резервів страховика

  • 122. Визначення мети фінансового планування страхової організації

  • 123. Характеристика факторів, які впливають на ефективність страхової діяльності

  • 124. Критерії показників економічної ефективності страхової діяльності

  • 125. Порядок обчислення фактичного та нормативного запасу платоспроможності страховика

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи