Статистичні графіки відрізняються великою різноманітністю. Залежно від способу побудови їх можна поділити на дві великі групи: 1) діаграми і 2) статистичні карти.
Діаграми - це умовне зображення числових величин та їх співвідношень за допомогою геометричних знаків. Термін "діаграма" тотожний терміну "статистичний графік". Діаграми є найбільш розповсюдженим видом графіків. Виділяють такі основні види діаграм: лінійні, стовпчикові, стрічкові, квадратні, секторні, радіальні, трикутні, фігурні, знак Варзара та ін.
Залежно від кола розв'язуваних завдань усі діаграми можна поділити на діаграми порівняння, структури та динаміки.
Розглянемо методику і техніку побудови статистичних графіків, що найчастіше застосовуються на практиці.
Найрозповсюдженішим видом показових діаграм є лінійні діаграми, які використовуються здебільшого для характеристики динамічних рядів та рядів розподілу. Поряд з цим лінійні діаграми широко використовуються для вивчення взаємозв'язків між явищами, порівняння кількох показників, ходу виконання планів тощо.
Лінійні діаграми дають можливість зображати явища у вигляді ліній, які з'єднують точки, розташовані у координатному полі. Ламані лінії, що утворюються, показують характер розвитку явища у часі або особливості його розподілу за величиною якої-небудь ознаки, або зв'язку явищ.
За способом побудови - це графіки з рівномірною (арифметичною) шкалою. При їх побудові використовують прямокутну систему координат. Розташування будь-якої точки в цій системі визначається двома параметрами - абсцисою та ординатою. Іноді поле в межах осей координат для зручності нанесення геометричних знаків та читання графіка покривається горизонтальними і вертикальними лініями, проведеними за прийнятим масштабом. Ці лінії утворюють координатну числову сітку.
На горизонтальній осі (вісь абсцис) відкладають однакові за довжиною відрізки, що відображають періоди (роки, місяці, декади, дні і т.д.). На вертикальній осі (вісь ординат) у певному масштабі наносять значення досліджуваної величини. На перетині перпендикулярів відповідних значень досліджуваної ознаки і часових дат до осей координат отримують точки. Ламана лінія, яка з'єднує ці точки, характеризує зміну досліджуваного явища у часі.
Побудову простої лінійної діаграми розглянемо на такому прикладі (табл. 12.1).
Таблиця 12.1. Динаміка виробництва молока в агрофірмі за 2001 - 2010 рр.
| Роки | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
| Валове виробництво молока тис. ц | ||||||||||
| 27,0 | 27,9 | 26,5 | 28,0 | 29,7 | 32,0 | 31,0 | 33,5 | 34,2 | 37,2 |
В прямокутній системі координат на ось абсцис нанесемо показники часу (роки з 2001 по 2010), беручи масштаб річного періоду таким, що дорівнює 1 см. Тоді довжина горизонтальної шкали буде дорівнювати 10 см (1 см х 10 років). На осі ординат виходячи із оптимального співвідношення осей ординат і абсцис як 1 : 1,5, тобто завдовжки 6,7 см (10 : 1,5), нанесемо в певному масштабі значення валового виробництво молока від 26 до 38 тис. ц. Візьмемо 1 см за 2 тис. ц. При цьому для більшої наочності на осі ординат зробимо розрив, оскільки мінімальне значення виробництва молока значно відрізняється від нуля. На полі графіка точками відкладемо відповідні значення валового виробництва молока по роках. Отримані точки з'єднаємо відрізками прямої лінії (рис. 12. 1).
Побудований графік показує постійне зростання виробництва молока. Ламана крива, яка має невеликі зламування, безперервно прямує вгору.
Лінійні діаграми можуть бути побудовані з метою вивчення взаємозв'язків між двома ознаками: результативним і факторним (наприклад, між урожайністю і якістю ґрунтів). При цьому на осі абсцис відкладають
Рис. 12.1. Динаміка валового виробництва молока в агрофірмі за 2001 - 2010 рр.
значення факторної ознаки (якості ґрунтів), а на осі ординат - значення результативної ознаки (урожайності).
Лінійні діаграми зручні для зображення кількох паралельних рядів з метою їх порівняння (наприклад, динаміки продуктивності корів і рівня годівлі або інших якісно відмінних ознак). У цьому разі будують дві (при двох ознаках) або кілька шкал. Другу шкалу будують праворуч.
Особливе місце мають лінійні діаграми зі спеціальними базовими лініями. Найбільш типовими є два випадки. В першому випадку значення вертикальної шкали на початку координат приймають за 100%, тобто лінія, що виходить з цієї точки, відображає рівень базисної величини, яка дорівнює 100%. Всі значення величин, які перевищують базисну, розташовують вище цієї лінії, а значення, які менш рівня базисної величини, розташовують нижче.
У другому випадку при зображенні відхилень від середнього значення рівня (частіше у процентах) базова лінія, що характеризує середній рівень, є нульовою. Додатні відхилення (перевищення) від середнього рівня відкладають вище цієї лінії, від'ємні - нижче.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види статистичних графіків і способи їх побудови“ на сторінці 1. Приємного читання.
