Крім перелічених вище середніх у статистичному аналізі як узагальнюючі характеристики сукупності використовують такі значення ознаки, які відрізняються особливим розташуванням у варіаційному ряду розподілу. Це так звані структурні (позиційні) середні. Із них найчастіше застосовують моду і медіану.
Величина моди і медіани залежить лише від характеру частот, тобто від структури розподілу. Якщо величина середньої арифметичної залежить від усіх значень ознаки, то величина моди і медіани не залежить від крайніх значень ознаки. Це особливо важливо для рядів розподілу, в яких крайні значення ознаки мають нечітко виражені межі (до і понад).
Модою називають значення ознаки, що має найбільшу частоту в статистичному ряду розподілу. Спосіб обчислення моди залежить від того, в якому вигляді дано значення ознаки: дискретного чи інтервального ряду розподілу. В дискретних варіаційних рядах моду обчислюють без додаткових розрахунків за значенням варіанти з найбільшою частотою. Наприклад, відомий змінний виробіток деталей робітниками цеху:
виробіток деталей, шт 30 33 35 38
число робітників, чол. 7 10 15 12
В даному прикладі модальною величиною є 35 деталей, так як ця величина у досліджуваній сукупності має найбільшу частоту - 15 випадків. Модальною ціною на той або інший продукт на ринку є та ціна, яка спостерігається найчастіше.
При розрахунку моди в інтервальному варіаційному ряду розподілу спочатку потрібно визначити модальний інтервал, в межах якого знаходяться мода, а потім значення модальної величини ознаки.
В інтервальному варіаційному ряду розподілу модою наближенно вважають центральний вараінт так званого модального інтервалу, тобто того інтервалу, який має найбільшу частоту. В межах інтервалу необхідно знайти те значення ознаки, яке є модою.
В інтервальних варіаційних рядах розподілу моду визначають за формулою:
де х0 - нижня (мінімальна) межа модального інтервалу; к - величина інтервалу; /1 - частота передмодального інтервалу; /2 - частота модального інтервалу; /3 - частота післямодального інтервалу.
Формула ґрунтується на припущенні, що відстані від нижньої межі модального інтервалу до моди і від моди до верхньої межі модального інтервалу прямо пропорційні різницям між чисельностями (частотами) модального інтервалу і інтервалів, що прилягають до нього.
Розрахунок моди в інтервальному варіаційному ряду розподілу покажемо на прикладі розподілу 100 господарств за надоєм молока на корову (табл. 4.8).
Таблиця 4.8. Дані для розрахунку моди і медіани в інтервальному ряду розподілу
| I | 26-28 | 8 | 8 |
| II | 28-30 | 16 | 24 (8+16) |
| III | 30-32 | 17 | 41(17+24) |
| IV | 32-34 | 25 | 66 (25+41) |
| V | 34-36 | 18 | 84 (18+66) |
| VI | 36-38 | 11 | 95 (11+84) |
| VII | 38-40 | 5 | 100 (5+95) |
| Разом | - | 100 | - |
Інтервал, в якому міститься мода, буде 32 - 34 ц, так як цей інтервал найбільшу частоту.
Підставивши відповідні числові значення у формулу моди, одержимо:
Отже, у досліджуваній сукупності найбільше число господарств має продуктивність корів 33,07 ц.
Мода і середня величина по-різному характеризують сукупність. Мода визначає безпосередньо розмір ознаки, притаманної хоча і значній частині сукупності, але ж не всій сукупності. Мода за своїм узагальнюючим значенням менш точна порівняно з середньою арифметичною, яка характеризує сукупність в цілому з урахуванням усіх без винятку елементів сукупності.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мода, медіана, квартілі і децилі“ на сторінці 1. Приємного читання.
