Поряд з перевіркою статистичних гіпотез щодо середніх інколи потрібно перевірити гіпотези щодо характеру розподілу. Гіпотези про розподіли полягають в тому, що розподіл в генеральній сукупності підпорядковується якому-небудь певному закону. Перевірка гіпотези полягає в тому, щоб на основі порівняння фактичних (емпіричних) частот з передбачуваними (теоретичними) частотами зробити висновок про відповідність фактичного розподілу гіпотетичному розподілу.
Процедура перевірки гіпотези про відповідність емпіричного розподілу теоретичному складається з таких етапів:
• 1. Обчислення оцінок параметрів передбачуваного розподілу на основі даних вибіркового спостереження.
• 2. Визначення теоретичних частот на основі одержаних оцінок параметрів, виходячи з теоретичної функції частот.
• 3. Оцінка близькості емпіричного розподілу теоретичному на основі певного критерію згоди.
Оскільки нормальний розподіл зустрічається досить часто, то найчастіше перевіряють гіпотези про відповідність вибіркового розподілу нормальному. Однак, поряд з нормальним розподілом генеральні сукупності можуть бути розподілені і за іншими законами. Тому вибір теоретичного закону розподілу повинен базуватись на глибокому розумінні характеру формування досліджуваного явища або процесу. Певну роль у вирішенні цього питання може відігравати розрахунок статистичних характеристик вибіркових розподілів і побудова графіків (гістограми, полігону, кумуляти тощо). Так, про форму розподілу роблять висновок за вибірковими коефіцієнтами скошеності і ексцесу: якщо вони рівні нулю або близькі до нуля, то можна припустити, що досліджуваний розподіл належить до нормального; якщо середня арифметична та дисперсія рівні, або дуже близькі одна до одної, то можна припустити, що вибірковий розподіл відповідає розподілу Пуассона.
Для перевірки гіпотези щодо відповідності вибраних законів розподілу (нормальне, біноміальне, Пуассона тощо) розподілу в генеральній сукупності в більшості випадків при розрахунку критеріїв згоди використовуються відхилення емпіричних частот від теоретичних. Чим менше це відхилення, тим точніше теоретичний розподіл відтворює вибірковий та навпаки.
При перевірці статистичних гіпотез відносно розподілів може бути використано ряд критеріїв. З множини критеріїв згоди, які використовуються при перевірці гіпотез щодо розподілів найчастіше за інші застосовують найпотужніший параметричний критерій Пірсона (%2 - хі-квадрат). Його обчисляють як суму частки від ділення квадрату різниці між емпіричними і теоретичними частотами на теоретичні частоти:
де l - число інтервалів (класів, груп) на які розбито вибірковий розподіл; ni -частоти емпіричного розподілу; ni - частоти теоретичного розподілу.
З формули випливає, що чим менше розбіжність між п і п , тим ближче за значенням один до одного емпіричні та теоретичні частоти, тим менше %2. При повному збігу теоретичних і вибіркових частот %2 = 0, у протилежному випадку %2 > 0. Область зміни %2 від 0 до <ю. При великому числі ступенів свободи (к-"<ю) розподіл %2 набуває форми, близької до нормального розподілу.
Щоб оцінити близькість емпіричного і теоретичного розподілів необхідно розрахувати фактичне значення %2 і порівняти його з табличним значенням при заданому рівні значущості (а) і відповідному числі ступенів свободи к.
Число ступенів свободи визначають по-різному залежно від характеру перевіряємо! гіпотези та особливостей вихідної інформації. Так, якщо перевіряється гіпотеза про узгодженість вибіркового і теоретичного розподілів, то число ступенів свободи визначають за формулою
де І - число інтервалів (класів, груп) вибірки; 5 - число параметрів генерального розподілу, які оцінюються за даними вибірки.
При оцінці відповідності емпіричного розподілу нормальному число ступенів свободи к = І -1 - 2 = 1-3, оскільки для побудови кривої нормального розподілу оцінюються два параметри: середня арифметична і середнє квадратичне відхилення. Якщо перевіряється відповідність вибіркового розподілу Пуассона, то оцінюється один параметр X. Тоді число ступенів свободи к = І - 1 - 1 = І - 2.
Якщо вихідні дані подано у вигляді таблиці розподілу частот і необхідно перевірити гіпотезу щодо незалежності розподілу двох ознак, то число ступенів свободи визначають за формулою:
де а - число рядків; Ь - число стовпців.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів“ на сторінці 1. Приємного читання.
