Абсолютні показники

Теорія статистики

У процесі статистичного спостереження отримують дані про значення тих чи інших ознак, що характеризують кожну одиницю досліджуваної сукупності. Для характеристики сукупності в цілому або окремих її частин дані по окремих одиницях сукупності піддають зведенню. Шляхом безпосереднього підсумовування первинних даних отримують узагальнюючі абсолютні показники, які характеризують чисельність сукупності і обсяг (розмір) досліджуваного явища в конкретних межах часу і місця.

Абсолютні показники мають велике пізнавальне і практичне значення. Знання рівнів, розмірів і обсягів абсолютних статистичних показників необхідно для планування, управління і аналізу господарської діяльності народного господарства, його галузей і підприємств. В абсолютних показниках встановлюється більшість планових завдань по розвитку економіки країни, задоволення потреб суспільства в різноманітних продуктах і послугах, здійснюється контроль за їх виконанням.

За допомогою абсолютних показників характеризують обсяг виробленого у країні валового внутрішнього продукту, валового національного доходу, вартість основних фондів, чисельність працівників, фонд заробітної плати підприємства, виробництво продукції в господарстві та інші соціально - економічні явища.

Абсолютні показники - це величини, які виражають розміри суспільних явищ як таких, без відношення їх до інших явищ. Наприклад, на 1 січня 2010 р. чисельність населення України становила 46,0 млн. чол., а фермерських господарств - на 1.01.2008 р. - 43475.

Абсолютні показники виражають розміри суспільних явищ в певних межах часу і території, характеризують загальну величину статистичної сукупності.

Вони є іменованими числами, завжди мають певну розмірність і одиниці вимірювання.

Залежно від характеру явища і завдань дослідження абсолютні показники виражаються в натуральних, вартісних, трудових і умовно - натуральних одиницях вимірювання.

Абсолютні показники можуть виражати розміри, обсяги і рівні суспільних явищ на певний момент (на 1.1.2010 р. поголів'я корів в господарстві становило 770 гол.) і за певний період часу (виробництво молока в господарстві за 2009 р. становило 21600 ц).

За способом вираження розмірів досліджуваних явищ абсолютні показники підрозділяються на індивідуальні, групові та загальні.

Індивідуальними називають такі абсолютні показники, які виражають розміри кількісних ознак у окремих одиниць сукупності. Наприклад, чисельність працівників підприємства, виробництво валової продукції в агрофірмі, прибуток підприємства та ін.

Групові абсолютні показники виражають розміри ознаки або чисельність одиниць у окремих частин (груп) сукупності. їх отримують при обробці матеріалів статистичного спостереження шляхом підсумовування абсолютних розмірів ознаки у окремих одиниць сукупності або підрахунку числа одиниць сукупності, що входять в окремі групи.

Загальними називають абсолютні показники, які виражають розміри ознаки у всіх одиниць сукупності. Вони є результатом зведення даних статистичного спостереження. Наприклад, фонд заробітної плати господарств району, вартість основних виробничих фондів в СТОВ області, валовий збір картоплі в країні та ін.

Поняття про відносні величини, їх види

Абсолютні показники відіграють важливу роль в системі статистичних показників. Разом з тим при вивченні соціально-економічних явищ статистика не може обмежуватись обчисленням тільки абсолютних показників, так як вони часто не дають достатньо повного уявлення про досліджуване явище. Так, наприклад, при зіставленні абсолютного показника виробництва яловичини в господарстві, припустимо 3600 ц з плановим рівнем, рівнем минулого року або встановленим проектом, стають добре видними успіхи і недоліки в роботі господарства. Якщо приріст виробництва порівняно з минулим роком становив +12 %, а план виконано на 97 % і по відношенню до проектної потужності становить 92 %, то стає ясним, що господарство має достатні резерви для збільшення виробництва яловичини. Тому в статистичному аналізі поряд з абсолютними величинами виникає потреба розрахунку похідних узагальнюючих показників - середніх і відносних показників. Середні величини докладно розглядаються в розд. 4. Зараз зупинимося на характеристиці відносних показників.

Відносними називають показники, які виражають кількісні співвідношення між соціально-економічними явищами. їх одержують в результаті ділення двох абсолютних або середніх величин. Так, урожайність зернових культур (відносний показник) одержують в результаті зіставлення двох абсолютних показників валового збору і посівної площі: 48000 ц : 1200 га = = 40,0 ц/ га.

При цьому ту величину, з якою порівнюють, називають основою, або базою порівняння, а порівнювану величину - поточною, або звітною.

При обчисленні відносних величин слід мати на увазі, що в чисельнику завжди знаходиться показник, що відображає те явище, яке вивчається, тобто порівнюваний показник, а в знаменнику - показник, з яким порівнюють, що приймається за основу або базу порівняння.

Відносні показники мають велике аналітичне значення. Вони обчислюються для одержання характеристики різноманітних сторін суспільного життя. За їх допомогою виражають ступінь виконання планів, ефективність та інтенсивність суспільного виробництва, продуктивність праці, ступінь задоволення матеріальних і культурних потреб людей, структуру і динаміку виробництва та ін.

За допомогою відносних показників можуть порівнюватися однойменні та різнойменні величини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Абсолютні показники“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники
  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури