Зв'язок статистики з іншими науками

Теорія статистики

Соціально-економічна статистика пов'язана з багатьма науками. При цьому передусім необхідно зазначити тісний і нерозривний зв'язок статистичної науки з політичною економією. У вивченні кількісної сторони економічних явищ статистика спирається на теорію політичної економії, в якій визначається суть економічних категорій і розкриваються в їх загальній формі закони економічного розвитку. Збираючи і узагальнюючи за допомогою числових показників точні факти економічного життя, статистика дає об'єктивне зображення дійсного ходу розвитку економічних явищ в конкретних історичних умовах.

Зв'язок між статистикою і політичною економією не є одностороннім. Не тільки статистика використовує положення, встановлені політичною економією, але й ця остання (а рівно як і інші суспільні науки) широко використовують положення, факти і висновки, встановлені статистикою.

Однак було б помилково звести все значення статистичної науки тільки до ілюстрації положень політичної економії, її роль у предметному аналізі ширше і глибше. Вивчаючи закономірності процесів суспільного життя в конкретних умовах місця і часу, соціально-економічна статистика за допомогою певної системи категорій, понять і показників дає цим процесам об'єктивне, точне, основане на масових даних числове вираження. В цьому її відмінна риса як науки, в цьому її особливість порівняно з іншими суспільними науками.

Статистика тісно пов'язана з плануванням. Цей зв'язок виявляється вже на початковому етапі планування. Без статистичних даних, які характеризують досягнутий рівень, ніяке планування і прогнозування неможливе.

Важливо зазначити особливе значення статистики у справі виявлення резервів, які є в економіці. Ретельний аналіз даних за минулий період дає змогу виявити невикористані резерви, які мають бути враховані при плануванні.

На статистику покладається важлива функція контролю за виконанням плану, перевірки ходу його виконання.

Зв'язок і відмінність між статистикою і математикою полягає в тому, що обидві ці науки вивчають кількісну сторону явищ, але математика вивчає кількісну сторону всіх явищ (природи і суспільства) безвідносно до якості, а статистика кількісну сторону лише суспільних явищ і завжди певної якості.

У статистиці застосовується математика всіх рівнів. Значення математики для розвитку статистики виключно велике, воно особливо зросло в сучасних умовах в зв'язку з широким впровадженням математико-статистичних методів у економічний аналіз, автоматизацією процесів збирання, збереження, передачі і обробки статистичної інформації і нової обчислювальної техніки, за допомогою якої стало можливим ставити і вирішувати найскладніші завдання.

Широке застосування математико-статистичних методів у поєднанні з обробкою статистичної інформації на ЕОМ дає змогу значно поглибити аналіз інформації, зробити його більш оперативним.

Статистика тісно пов'язана з іншими видами обліку суспільних явищ. У системі народногосподарського обліку розрізняють три види обліку: оперативно-технічний, бухгалтерський і статистичний. Кожний з цих видів обліку має свої особливості і завдання, але всі вони тісно пов'язані один з одним єдністю кінцевої мети і створюють єдину централізовану систему обліку і статистики.

Оперативно-технічний облік забезпечує потреби оперативного керівництва роботою підприємства та його підрозділів (цехів, відділень, бригад, ланок, ферм і т.д.). Він являє собою реєстрацію конкретних фактів безпосередньо в момент їхнього здійснення на робочих місцях, виробничих ділянках, у цехах і т.д. Прикладом оперативно-технічного обліку є записи в табелі про вихід робітників на роботу, щоденний облік випуску готової продукції, надоїв молока, витрати пального і кормів, засіяної площі і т.д. Цей облік ведуть переважно в натуральному виразі.

Бухгалтерський облік служить для неперервного і повсякденного контролю за збереженням матеріальних і грошових засобів підприємства, він відображає всі господарські операції, які пов'язані з рухом і використанням матеріальних і грошових засобів. Результати господарської діяльності і фінансового стану підприємств бухгалтерський облік показує у вигляді балансу. Бухгалтерський облік ведуть переважно у грошовій формі.

Статистичний облік - завершальна стадія обліку. Він являє собою закономірне, науково організоване збирання даних про соціально-економічні явища в масштабі економіки, галузей, економічних районів і т.д. Джерелом відомостей для статистичних узагальнень передусім є дані оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Важливим джерелом даних є спеціальне збирання відомостей, яке проводять статистичні органи. Узагальнюючи дані оперативно-технічного і бухгалтерського обліку, статистичний облік виражає за допомогою статистичних показників закономірності розвитку відповідних явищ.

У єдиній системі народногосподарського обліку ведучим є статистичний облік, який порівняно з іншими видами обліку є найбільш широким за просторовим охопленням і глибоким по виявленню змісту явищ, що обліковуються.

Статистика пов'язана з мікро- і макроекономікою, економікою окремих галузей, менеджментом, маркетингом, аналізом господарської діяльності, технологічними та іншими дисциплінами.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зв'язок статистики з іншими науками“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками
  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури