Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

Теорія статистики

Критерій Б дозволяє встановити наявність або відсутність істотних зв'язків між груповими середніми в цілому, однак він не показує, між якими середніми різниця істотна, а між якими неістотна.

Тому, якщо проведений дисперсійний аналіз призвів до відмови від нульової гіпотези, що передбачає рівність середніх, та показав істотність впливу перевіряємого фактора на результативну ознаку, то цей загальний висновок може бути конкретизований, доповнений перевіркою істотності відмінностей між парами середніх.

Для перевірки нульової гіпотези про вірогідність відмінностей між парами середніх використовується ряд методик і критеріїв.

Для випадку, коли чисельності вибірок (груп) між собою рівні (п1 = п2 =...=пк) і групування проведене за якісною ознакою, найточніша оцінка вірогідності відмінностей між середніми може бути здійснена при використанні методики Хартлі. В свою чергу, ця методика ґрунтується на використанні 0_-критерію Тьюкі. При нерівних чисельностях вибірок доцільно застосовувати метод контрастів Шеффе. При невеликій кількості варіантів досліду (не більше трьох) можливе використання .- критерію Стьюдента. При багатоваріантному досліді (більше трьох) застосування цього критерію дає збільшену кількість вірогідних зв'язків.

Методика застосування 0_-критерію Тьюкі така:

• 1) будують ранжирований ряд групових середніх;

• 2) визначають попарні різниці між середніми, спочатку між середніми, що стоять поряд, потім між середніми, віддаленими одна від одної на дві, три позиції і т. д.;

• 3) обчислюють фактичне значення 0_-критерію Тьюкі як відношення знайдених різниць до середньої помилки вибірки:

де О32ая - дисперсія, обчислена у дисперсійному аналізі, п - кількість спостережень у кожному варіанті досліду (кількість повторностей);

• 4) визначають табличне значення (- критерію Тьюкі (дод. 7); при цьому значення 0_а різні для середніх, віддалених одна від одної на одну, дві, три позиції і т.д. і залежать від рівня значущості (його треба взяти таким самим, як і в дисперсійному аналізі), числа ступенів свободи і порядку різниць І ( І = 2 для сусідніх в ранжированому ряду середніх, І = 3 для середніх, які відстоять одна від одної на дві позиції і т.д.);

• 5) зіставляють (факт і 0_а; якщо (факт > 0_а, то нульову гіпотезу про рівність двох середніх відхиляють, а різницю між середніми вважають істотною (вірогідною), якщо ж (факт < (((а, то нульову гіпотезу приймають, а різницю між середніми визнають неістотною оскільки, вона знаходиться в межах можливих випадкових коливань.

Вірогідність різниці між парами середніх може бути оцінена також шляхом співставлення її з гранично можливою помилкою вибірки є.р, яка вказує межі граничних випадкових коливань і дістала назву найменшої істотної різниці (НІР). Можлива гранична помилка при використанні Г-критерію Стьюдента розраховується за формулою ер = Г Д_2, при використанні більш строгого (-критерію Тьюкі - за формулою £Р = С( Д-2.

Якщо різниця між двома порівнюваними середніми, більша за абсолютною величиною, ніж можлива гранична помилка (НІР), то роблять висновок про істотність різниці цих двох середніх. Якщо ж можлива гранична помилка буде більшою від фактичної різниці, то різниця між двома середніми лежить у межах можливих випадкових коливань, тобто вона є невірогідною.

Проведемо оцінку істотності різниці між парами середніх по розглянутому прикладу, оскільки був одержаний загальний висновок щодо вірогідності впливу раціонів на прирости живої маси бройлерів.

Нагадаємо, що за даними досліду, що аналізується, вже розраховані три групові середні (табл. 8.1): х1 = 32; *2 = 34; х3 = 39 (г). Залишкова дисперсія,

обчислена в дисперсійному аналізі, становила S^aя =1,91, їй відповідало число ступенів свободи кзал = 8, кількість повторностей п = 5.

Сформулюємо Н0 і На. За даними досліду можливі такі три порівняння:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх
  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури