Види статистичних графіків і способи їх побудови

Теорія статистики

Обчисливши мінімальне і максимальне значення логарифмів енергозабезпеченості, побудуємо масштаб з таким розрахунком, щоб усі дані розташувались на графіку

Таблиця 12.6. Динаміка енергозабезпеченості підприємства за 1980 - 2010 рр.

Роки1980198519901995200020052010
Енергетичні потужності з розрахунку на 100 га посівної площі, кВт - год Логарифми чисел215; 2,33316; 2,50398; 2,60501; 2,70562; 2,75631; 2,80708; 2,85

Враховуючи масштаб, знайдемо відповідні точки, які з'єднаємо прямими лініями, внаслідок одержимо графік (рис. 12.9) з використанням логарифмічного масштабу на осі ординат. Він називається діаграмою на напівлогарифмічній сітці.

Динаміка енергозабезпеченості підприємства за 1980 - 2010 рр.

Таблиця 12.6. Динаміка енергозабезпеченості підприємства за 1980 - 2010 рр.

Повною логарифмічною діаграмою він стане в тому випадку, якщо на осі абсцис буде побудований логарифмічний масштаб. В рядах динаміки це ніколи не застосовується, так як логарифмування часу втрачає всякий смисл.

Застосування логарифмічного масштабу дає змогу без будь-яких обчислень характеризувати динаміку явища. Якщо крива на логарифмічному масштабі дещо відхилена від прямої і стає угнутою до осі абсцис, значить, має місце зниження темпів; коли крива наближається до прямої - стабільність темпів; якщо вона відхиляється від прямої в сторону, опуклу до осі абсцис (як в нашому прикладі), досліджуване явище (енергозабезпеченість) має тенденцію до зростання із зростаючими темпами.

Напівлогарифмічні діаграми широко використовуються при зображені відносних змін величин, виражених в різних одиницях вимірювання. Це дає змогу на одній діаграмі порівнювати темпи зростання середньої заробітної плати, продуктивності праці, випуску продукції та інші показники.

У цьому разі логарифмічна шкала поділяється на декілька циклів. Цифри кожного циклу в 10 разів більше цифр нижчого циклу. Наприклад, в межах нижчого циклу значення показника змінюються від 1 до 10, другого від 10 до

100 і т.д. Кожен цикл відповідає зміні характеристики логарифма на одиницю. Для побудови логарифмічної шкали потрібно масштаб циклу (наприклад, один цикл дорівнює 5 см) помножити на логарифми чисел від 1 до 10 і одержані добутки нанести на вертикальну шкалу в межах кожного циклу. Число самих циклів визначається амплітудою коливання рівнів (різницею між максимальним і мінімальним значенням).

Найвиразнішими і такими, що легко сприймаються, є зображувальні (картинні, фігурні діаграми), на яких дають художнє зображення будь-якого явища. Геометричні знаки (точки, лінії і т.п.) в зображувальних діаграмах замінюються фігурами, що якоюсь мірою символізують зовнішній образ зображуваного на графіку явища. Наприклад, поголів'я корів, свиней, овець в господарстві або господарствах району (області, країни) може бути зображено рядом фігур цих тварин.

Достоїнство таких графіків полягає у високому ступені наочності, в одержанні найкращого відображення порівнюваних явищ. Фігурні діаграми можуть бути побудовані за двома основними принципами: кількісному і пропорційному. Для кількісного діаграмування характерне використання рівних за розміром фігур - знаків, число яких показує величину зображуваних явищ.

Фігури, що зображують ту чи іншу величину, розташовують зліва направо на однаковій відстані. В цьому відношенні фігурні діаграми є різновидом лінійних діаграм, в яких поєднуються позитивні сторони стовпчикових і стрічкових діаграм і переваги символічного зображення порівняно з геометричним.

При побудові фігурних діаграм кожній фігурі надається конкретне числове значення і певні стандартні розміри. Сама ж досліджувана статистична величина зображується певною кількістю однакових за розміром фігур. Однак здебільшого не вдається зобразити статистичний показник цілою кількістю фігур. Останню з них доводиться ділити на частини, так як за масштабом один знак є занадто великою одиницею вимірювання. Складність її визначення є недоліком фігурних діаграм. Проте велика точність зображення статистичних даних у фігурних діаграмах не вимагається, і результати здержуються цілком задовільними.

Принцип пропорційної побудови фігурних діаграм ґрунтується на відображені величини порівнюваних показників розміром фігур у відповідній пропорції із зображуваними явищами. Недоліки цього способу, по суті, повторюють недоліки розглянутих вище кругових і квадратних діаграм. Внаслідок можливого досить значного перекручування при сприйнятті у виняткових випадках.

Покажемо приклад побудови фігурної діаграми за даними про чисельність фермерських господарств у двох областях (умовно А і Б) в 2010 р.

Чисельність фермерських господарств у двох областях в 2010 р.

Рис. 12.10. Чисельність фермерських господарств у двох областях в 2010 р.

Приймемо умовно за один фігуро-знак 500 господарств. Тоді число фермерських господарств в області А в кількості 2550 буде зображено 5,1 фігурами, а в області Б в кількості 3250 - 6,5 фігурами.

Особливе місце в системі графічних зображень звітних і планових даних займають контрольно-планові графіки. Основне завдання цих графіків оперативна характеристика виконання тих або інших виробничих процесів і їх відповідність плановим завданням. Великою перевагою контрольно-планових графіків є те, що вони дають змогу наочного порівняння виконання плану по великому колу взаємопов'язаних об'єктів (бригад, ланок, видів робіт і т.д.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види статистичних графіків і способи їх побудови“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови
  • Список рекомендованої літератури