Порядок проведення дисперсійного аналізу при групуванні даних за однією ознакою розглянемо на такому прикладі.
В досліді вивчався вплив нових комбікормів на прирости живої маси бройлерів (табл. 8.1).
Таблиця 8.1. Середньодобові прирости живої маси бройлерів, г
Аналіз даних таблиці показує, що середні прирости живої маси вище по групах бройлерів, що одержували дослідний комбікорм і дослідний комбікорм з добавкою вітамінів. Отже, варіація середніх по варіантах досліду зумовлювалась різним складом раціонів. Але прирости живої маси варіювали і всередині груп, тобто мала місце внутрішньогрупова (залишкова) варіація, викликана рештою неврахованих факторів. Про це свідчать середні прирости живої маси по повторностях: вони коливаються від 34 до 38 г.
На основі вихідних даних методом дисперсійного аналізу перевіримо вірогідність впливу різних за якістю раціонів на прирости живої маси бройлерів. Для цього висунемо і перевіримо статистичну гіпотезу відносно середніх в генеральних сукупностях.
Сформулюємо нульову і альтернативну гіпотези:
Рівень значущості приймемо рівним а = 0,05. Найпотужнішим критерієм перевірки Но є Б-критерій Фішера. Для перевірки Н0 і формулювання висновків за результатами дисперсійного аналізу необхідно обчислити фактичне значення Б-критерію Фішера і порівняти його з табличним значенням Ба.
Для розрахунку фактичного значення Б-критерію виконаємо всі необхідні операції по його обчисленню відповідно до етапів дисперсійного аналізу.
При групуванні даних за однією ознакою загальний обсяг варіації можна розкласти на варіацію, пов'язану з дією групувальної ознаки (міжгрупову або систематичну), і варіацію внутрішньогрупову (залишкову):
Для визначення сум квадратів відхилень піднесемо до квадрату середньодобові прирости і суми приростів (табл. 8.2).
Позначимо загальне число спостережень N = 15, число варіантів досліду т = 3, число повторностей п = 5, N = т o п = 3 o 5 = 15.
Таблиця 8.2. Квадрати середньодобових приростів живої маси
На підставі одержаних в табл. 8.2 даних обчислимо:
Визначення і розкладання варіації дало такі результати: ™звг = -¥рщ + -¥зал; 180 = 130 + 50 ; 100,0% = 72,2% + 27,8%. Отже, 72,2% загальної варіації середньодобових приростів бройлерів у досліді припадає на варіацію досліджуваного фактора (раціонів), а 27,8% варіації зумовлено неврахованими факторами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою“ на сторінці 1. Приємного читання.
