Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

Теорія статистики

Задача перевірки гіпотези про рівність дисперсій виникає досить часто. Наприклад, при аналізі стабільності виробничого процесу до і після впровадження нової техніки (коливання у випуску продукції вимірюється за допомогою середнього квадратичного відхилення), при вивченні ступеня однорідності двох сукупностей відносно будь-якої ознаки (стажу роботи, рівня продуктивності праці, продуктивності тварин тощо). Найчастіше необхідність перевірки гіпотези про рівність дисперсій виникає при порівнянні середніх величин сукупностей, оскільки при цьому в більшості випадків передбачається, що генеральні дисперсії рівні. Так як вибіркові дисперсії, як правило, нерівні в ході перевірки статистичної гіпотези про рівність середніх необхідно перевірити гіпотезу про істотність різниці дисперсій.

Гіпотеза про рівність дисперсій перевіряється за допомогою Г-критерію Фішера, який являє собою відношення двох вибіркових дисперсій і £22 при відповідних ступенях свободи варіації к1 і к2:

Цей критерій докладно розглядається при вивченні дисперсійного аналізу (розділ 8). Тому ми тут обмежимося лише розглядом схеми застосування критерію.

Критичне значення Га знаходиться в спеціальних таблицях (дод. 4 і 5) з урахуванням зазначених ступенів свободи при заданому рівні значущості а. Для зручності обчислень ці таблиці складені для відношень більшої дисперсії до меншої. Тому при визначенні вибіркового значення гф^ завжди більшу вибіркову дисперсію необхідно ділити на меншу. Отже, завжди г > 1.

Для перевірки нульової гіпотези про рівність дисперсій в генеральних сукупностях (ро :<?1 =а; На:а^ *<у{) слід обчислити фактичне значення г-критерію і порівняти його з табличним значенням. Оскільки дисперсії генеральних сукупностей невідомі, то перевірку висунутої гіпотези здійснюють на основі порівняння вибіркових дисперсій ?2 і . При цьому слід мати на увазі, що якщо відношення Зі2 : ?2 близьке до одиниці, то, очевидно, немає підстав для відхилення нульової гіпотези. Якщо це відношення значно відрізняється від одиниці, то даний факт може бути підставою для її відхилення.

Перевірка гіпотези Н0 зводиться до такого правила: якщо фактичне значення критерію потрапляє в область припустимих значень (гфщ^ < га) нульова гіпотеза про рівність дисперсій в генеральних сукупностях приймається; якщо ж фактичне значення критерію потрапляє в критичну область (гфакг > га), то від нульової гіпотези слід відмовитися.

Якщо альтернативна гіпотеза формулюється так: На: оі * <т2, то використовується двосторонній критерій. Якщо ж відомо, що одна з дисперсій передбачувано більше другої, то альтернативна гіпотеза На :оІ >ег2 і використовується односторонній критерій.

Порядок перевірки гіпотези про істотність різниці між дисперсіями розглянемо на такому прикладі. Нехай, шляхом направленого відбору з місцевого стада овець виведена нова лінія, що характеризується більшою плодючістю на одну матку. Для короткості вихідну сукупність назвемо групою І, а нову лінію групою ii.

Припустимо, встановлено, що дисперсія в групі ii менша (група більш однорідна).

Для перевірки істотності різниці дисперсій відібрано таку кількість тварин:

при цьому = 12,8; 8^ = 4,6.

Сформулюємо нульову і альтернативну гіпотези:

Рівень значущості приймемо рівним а = 0,05. Визначимо фактичне значення Г-критерію:

Табличне значення Г-критерію при к1 = п1 - 1 = 25 - 1 = 24 і к2 = п2 --1 = 18 - 1 = 17 і а = 0,05 становить Гад5 = 2,19 (дод. 4).

Оскільки Гфщ^ > Г005; 2,78 > 2,19 нульова гіпотеза про рівність дисперсій відхиляється. Це означає, що дисперсія ознаки в II групі суттєво нижче.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності

  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями
  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури