Побудову секторної діаграми покажемо на прикладі даних табл. 12.3. Для побудови секторної діаграми використаємо дані цієї таблиці і умовні позначки рис. 12.3. За допомогою транспортира знайдемо потрібні кути і поділимо однакові круги на сектори. Для кращої наочності графіка сектори круга зобразимо різною штриховкою (рис. 12.5).
Рис. 12.5. Структура посівних площ в TOB району в 2009 і 2010 рр.
Радіальні діаграми використовуються для зображення явищ, які періодично змінюються у часі (переважно сезонних коливань). Для побудови їх використовують полярну систему координат. Круг поділяється на 12 рівних частин, кожна з яких означає певний місяць. Величину радіуса беруть за середньомісячний рівень (100%) і відповідно до цього масштабу на променях, починаючи від центра круга, відкладають відрізки, що зображують місячні рівні. Кінці цих відрізків з'єднують між собою, внаслідок чого утворюється замкнена фігура дванадцятикутник, який характеризує сезонні коливання досліджуваного явища.
В радіальній діаграмі за ось абсцис беруть коло, а за ось ординат - його радіуси, які є носіями масштабної шкали з точкою відліку від центра кола.
Залежно від того, який зображується цикл досліджуваного явища - замкнений або продовжуваний (з періоду в період) - розрізняють замкнені і спіральні радіальні діаграми. Наприклад, якщо зображуються дані по місяцях за кілька років, то при з'єднанні рівня грудня даного року з рівнем січня цього ж року діаграма буде замкненою; при з'єднанні рівня грудня даного року з рівнем січня наступного року утвориться спіральна діаграма. Спіральна діаграма застосовується в тому разі, якщо поряд з сезонними коливаннями відбувається систематичне зростання досліджуваного явища.
Проілюструємо побудову замкненої радіальної діаграми на такому прикладі (табл. 12.4).
Визначимо середній рівень ряду динаміки - середньомісячне виробництво молока:
Таблиця 12.4. Виробництво молока в агрофірмі по місяцях 2010 р.
| І | 1526 | 76,3 | 2,3 |
| II | 1616 | 80,8 | 2,4 |
| III | 1826 | 91,3 | 2,7 |
| IV | 1930 | 96,5 | 2,9 |
| V | 2236 | 111,8 | 3,3 |
| VI | 2516 | 125,8 | 3,8 |
| VII | 2568 | 128,4 | 3,9 |
| VIII | 2370 | 118,5 | 3,6 |
| IX | 2122 | 106,1 | 3,2 |
| X | 1908 | 95,4 | 2,9 |
| XI | 1802 | 90,1 | 2,7 |
| XII | 1580 | 79,0 | 2,4 |
| Разом | 24000 | - | - |
Розрахуємо показники сезонності як відношення рівня кожного місяця в процентах до середньомісячного. Наприклад, для січня (1526 : 2000) -100 = 76,3%, для лютого (1616 : 2000) o 100 = 80,8% і т.д.
Обчислимо довжину радіуса для кожного місяця, прийнявши середньомісячний рівень рівним 3 см. Тоді величина радіуса для січня становитиме (3 -76,3) : 100 = 2,3 см, для лютого - (3 -80,8) : 100 = 2,4 см і т.д.
Графік показує, що найбільше виробництво молока спостерігається в травні - серпні, а найменше - в грудні - березні.
Побудуємо радіальну діаграму (рис. 12.6).
Рис. 12.6. Сезонність виробництва молока в агрофірмі
Особливою різновидністю площинних діаграм є графічні статистичні знаки, запропоновані російським статистиком В.Є. Варзаром (1851 - 1940 рр.). Знак Варзара являє собою площинну діаграму у вигляді прямокутника. Цей вид діаграм використовують для зображення показників, які є результатом перемноження двох інших пов'язаних між собою показників - факторів.
Застосування знаків Варзара ефективно для аналізу показників валового виробництва за складаючими (в рослинництві - через урожайність і площу, в тваринництві - продуктивність однієї голови і поголів'я) та інших складних показників з виявленням ролі окремих факторів. Так, наприклад, за допомогою знаків Варзара можна графічно зобразити динамічні і територіальні зміни таких показників як валовий збір сільськогосподарських культур (добуток урожайності на посівну площу), валова продукція (добуток продуктивності праці - виробництво продукції на одного працівника - на чисельність працівників), обсяг вантажоперевезень (добуток виробітку на одну автомашину на середньоспискову чисельність автомашин) тощо.
Знак Варзара будують у вигляді прямокутника, основа і висота якого визначаються за масштабом двома факторами - співмножниками, а площа - величиною результативного показника - добутка. Побудову знака Варзара (рис. 12.7) розглянемо на такому прикладі (табл. 12.5).
Таблиця 12.5. Поголів'я, продуктивність корів і валовий надій молока в TOB
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Види статистичних графіків і способи їх побудови“ на сторінці 4. Приємного читання.
