Показники диференціації ознак у сукупності

Теорія статистики

Для вивчення ступеня нерівномірності розподілу певного показника між одиницями окремих груп варіаційного ряду розподілу в статистиці можуть бути використані різні показники диференціації. До таких показників належать коефіцієнт і крива Лоренца і коефіцієнт (індекс) Джині.

Ці показники диференціації одержують шляхом зіставлення двох простих структурних рядів розподілу, один з яких виражає розподіл одиниць сукупності (наприклад, населення), а другий - обсяг належної цим одиницям ознаки (наприклад, грошового доходу).

Ступінь диференціації ознак у сукупності може бути визначена кількома способами: шляхом розрахунку показників диференціації, графічним методом, методом визначення коефіцієнта концентрації Лоренца, який також називають індексом Джині. Для всебічного вивчення ступеня диференціації доцільно використовувати всі три прийоми аналізу.

Розрахунок показників диференціації розглянемо на прикладі порівняння двох структурних рядів розподілу ("вертикальне сто") населення одного з регіонів країни за середньодушовим доходом. Для цього використаємо дані квінтільного (20%) розподілу населення за його чисельністю і доходом (табл. 3.12).

1. Розрахунок показників диференціації ведеться шляхом зіставлення по кожній групі питомої ваги (частини) числа одиниць і обсягу ознаки (гр. 3 табл. 3.12). Так, у першій групі з найменшими доходами на 20% населення припадає 6,0% грошових доходів. Показник диференціації одержують діленням питомої ваги ознаки (доходу) на питому вагу числа одиниць (населення; гр. 2: гр. 1, табл. 3.12). по групі 1 він становить 0,30 (0,06:0,20), по групі 2 - 0,55 (0,11:20), а по групі 5 - 2,20 (0,44:20).

Таблиця 3.12. Дані для розрахунку показників диференціації і коефіцієнта Джині

Дані для розрахунку показників диференціації і коефіцієнта Джині

При рівномірному розподілі на 1% населення припадає 1% грошових доходів. Як видно з даних таблиці, доходи по групах значно диференційовані. В групі 1 на 1% населення припадає всього 0,30% доходів, що нижче, чим у середньому в 3,3 разу (1:0,30), а в групі 5 - 2,20%. Різниця між 5-ю і 1-ю групами сягає 7,3 разу (2,20:0,30), що вказує на високу ступінь диференціації доходів населення.

2. Графічно ступінь диференціації відображають за допомогою побудови кривої американського статистика й економіста О. Лоренца (1876 - 1959). Для цього спочатку знаходять нагромаджені по групах підсумки часток населення і доходів, які наведені в розрахункових даних табл. 3.12 (гр. 4 і гр. 5). Потім на осі абсцис звичайно квадратного за формою графіка (100 х 100) відкладають відповідно до прийнятого масштабу нагромаджений відсоток чисельності населення (від найбідніших верств населення до найбагатших), а на осі ординат - відповідні їм нагромаджені відсотки доходів (рис. 3.7).

Крива Лоренца

Рис. 3.7. Крива Лоренца (побудова за даними гр. 4 і гр. 5 табл. 3.12)

Для кожної пари значень кумулятивних підсумків знаходимо точку перетину на графіку, проводячи перпендикуляри до осей координат. Одержані на графіку точки з'єднують кривою, яка називається кривою Лоренца.

Чим більше відхилення кривої від діагоналі (бісектриси), тим більша нерівність у розподілі доходів, відповідно вища їх концентрація у високодоходних груп населення. При рівномірному розподілі на 1% населення припадає 1% доходів, на 10% населення - 10% доходів і т. д. Природньо, що чим більше фактичний розподіл відхиляється від рівномірного, тим більше крива Лоренца віддалена від діагоналі. Отже, чим більша ця віддаленість (угнутість), тим вища концентрація досліджуваного явища (в нашому прикладі доходів).

Якщо значення ознаки в групах варіаційного ряду розподілу дані у порядку зменшення (від більшого до меншого), то побудова за такими даними крива Лоренца буде розташована вище діагоналі у формі опуклості.

Декілька кривих Лоренца, побудованих на одному графіку, дають змогу порівнювати рівень концентрації досліджуваного показника в різний час по різних об'єктах.

3. Для кількісного вимірювання ступеня концентрації використовується коефіцієнт італійського статистика й економіста К. Джині (1884 - 1965), який також називається індексом Джині. Якщо у всіх громадян доходи однакові, то значення даного коефіцієнта дорівнює нулю. При припущенні, що весь доход концентрується в руках однієї особи (сім'ї, групи людей), значення коефіцієнта буде дорівнювати одиниці. Отже, фактичне значення коефіцієнта Джині знаходиться в інтервалі між нулем і одиницею. Із збільшенням значення цього коефіцієнта підсилюється нерівність.

Формула для розрахунку коефіцієнта Джині має такий вигляд:

де хг - частка населення, що належить і-й групі в загальній чисельності населення;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія статистики» автора Мармоза А.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Показники диференціації ознак у сукупності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. Предмет і метод статистичної науки

  • Основні поняття в статистиці

  • Метод статистики

  • Зв'язок статистики з іншими науками

  • Завдання і організація статистики в Україні

  • Розділ 2. Статистичне спостереження

  • Форми, види і способи статистичного спостереження

  • Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

  • Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці

  • Статистичні групування, їх зміст, завдання і види

  • Методологія статистичних групувань

  • Вторинне групування

  • Ряди розподілу

  • Статистичні таблиці

  • Абсолютні показники

  • Показники диференціації ознак у сукупності
  • Розділ 4. Середні величини

  • Види середніх величин і способи їх обчислення

  • Середня гармонічна

  • Середня геометрична

  • Інші види середніх величин

  • Властивості середньої арифметичної. Розрахунок середньої арифметичної способом моментів

  • Мода, медіана, квартілі і децилі

  • Розділ 5. Показники варіації

  • Розмах варіації

  • Математичні властивості дисперсії та спрощені способи її розрахунку

  • Моменти статистичних розподілів

  • Розділ 6. Вибіркове спостереження

  • Помилки вибірки

  • Способи формування вибіркових сукупностей

  • Визначення необхідної чисельності вибірки

  • Поняття статистичної оцінки. Точкова і інтервальна оцінка параметрів генеральної сукупності

  • Закони розподілу вибіркових характеристик

  • Розподіл Стьюдента

  • Малі вибірки

  • Розділ 7. Перевірка статистичних гіпотез

  • Помилки при перевірці статистична гіпотез. Статистичні критерії і критична область

  • Загальна схема перевірки статистичної гіпотези

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо середніх величин

  • Перевірка статистичних гіпотез щодо розподілів

  • Перевірка статистичної гіпотези про істотність розбіжностей між дисперсіями

  • Розділ 8. Дисперсійний аналіз

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за однією ознакою

  • Застосування дисперсійного аналізу для оцінки вірогідності різниці двох середніх

  • Дисперсійний аналіз при групуванні даних за двома ознаками

  • Розділ 9. Кореляційний аналіз

  • Парна (проста) лінійна кореляція

  • Показники тісноти зв'язку

  • Криволінійна кореляція

  • Статистична оцінка вибіркових показників зв'язку

  • Непараметричні критерії оцінки кореляційного зв'язку

  • Особливості кореляційного аналізу в рядах динаміки

  • Розділ 10. Ряди динаміки

  • Показники ряду динаміки

  • Прийоми виявлення основної тенденції розвитку в рядах динаміки

  • Факторний аналіз рядів динаміки

  • Інтерполяція і екстраполяція. Прогнозування суспільних явищ

  • Аналіз сезонних коливань

  • Розділ 11. Індекси

  • Класифікація індексів

  • Найважливіші економічні індекси і їх взаємозв'язок

  • Територіальні індекси

  • Індексний аналіз

  • Розділ 12. Статистичні графіки

  • Основні елементи графіка. Правила побудови статистичних графіків

  • Види статистичних графіків і способи їх побудови

  • Список рекомендованої літератури