Розділ «Тема 6. "Статистичне вивчення інфляції"»

- прихована інфляція, яка проявляється у товарному дефіциті, спричиненому прагненням державних органів стримувати ціни;

2) за темпами знецінення грошей:

- повзуча інфляція, що характеризується плавним щорічним зростанням цін у межах до 10%; у розвинутих країнах щорічне зростання цін на 3-4% вважається фактором збалансування товарно-грошової маси і додатковим стимулом керованого зростання виробництва й вдосконалення його структури.

- помірна (відкрита) інфляція, яка проявляється у прискоренні знецінення грошей у вигляді зростання цін до 20%;

- галопуюча інфляція, коли зростання цін протягом року становить 20-100%, для цього виду характерне стрибкоподібне, вкрай нерівномірне і непередбачуване зростання цін, яке не піддається регулюванню;

- гіперінфляція, що характеризується надзвичайно високими темпами зростання цін — більше 100% протягом року. Різновидом гіперінфляції є супергіперінфляція, коли середньомісячні темпи зростання цін перевищують 50%.

3) за факторами, що зумовлюють інфляційний процес:

- інфляція витрат, яка характеризується зростанням заробітної плати, витрат на енергетичні та сировинні ресурси, падінням продуктивності праці, посиленням монополізації виробництва й ринку, зростанням у структурі виробництва галузей з уповільненими темпами підвищення продуктивності праці, з високою часткою витрат на заробітну плату та низькою часткою виробництва предметів споживання;

- інфляція попиту, яка характеризується зростанням пропозиції грошей, і тому її ще називають монетарною інфляцією.

Актуальність і необхідність статистичного вивчення цін та інфляції зумовлена такими причинами:

- негативні соціальні наслідки інфляції — в умовах істотної інфляції зростає розрив у реальних доходах між різними соціальними групами, погіршується становище осіб з фіксованим доходом (наприклад, пенсіонерів, службовців, студентів, чиї доходи формуються коштом держбюджету);

- негативні наслідки інфляції для економічного зростання — у цьому контексті інфляція розглядається як прихований податок на заощадження, оскільки вона знижує стимул до нагромадження. В умовах інфляції заощадження у формі готівки або депозитів скорочуються та відбувається зміщення до нагромадження натуральних речей як нерухомість, дорогоцінності (золото тощо);

- негативний вплив інфляції на політичне середовище — інфляція негативно впливає на сприйняття громадськістю влади, що призводить до зниження довіри до діяльності органів влади, до запланованих програм та реформ;

- негативний вплив інфляції на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків — це насамперед падіння курсу національної валюти відносно валют країн, де інфляція відсутня або має нижчі темпи, і при цьому падіння курсу національної валюти відбувається нерівномірно і неадекватно зниженню купівельної спроможності грошей на внутрішньому ринку. Спроби державного втручання у зовнішньоекономічні і валютні відносини призводять до розбіжностей між офіційним і ринковим курсом валюти, в результаті чого формується кілька ринкових курсів. Усі ці явища дезорганізують зовнішньоекономічні зв'язки, вносять до них значний спекулятивний елемент, стримують приплив іноземного капіталу, погіршують платіжний баланс країни, її валютне становище, підривають її позиції на світовому ринку.

6.2. Статистика цін як інформаційна основа статистичного вивчення інфляції

Ціна — це невід'ємний складовий елемент ринкового механізму. Вона відображає споживчі властивості (корисність) товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару (співвідношення між його наявністю та потребою, попитом і пропозицією), характер та силу конкуренції, державного контролю й загальноекономічну кон'юнктуру ринку, психологію економічної поведінки суб'єктів ринкових відносин та інші суб'єктивні фактори (моду, смаки, традиції). Отже, ціна складається під впливом численних об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Статистика інфляції базується на статистичному вивченні цін, основними завданнями якого є:

- вивчення кон'юнктури ринку — статистика розглядає зміну цін як опосередковану реакцію на зміну економічної ситуації (зміна збалансованості попиту і пропозиції, зміна якості товарів та вимог до неї, грошова емісія, зміна доходів населення та їхньої структури тощо);

- вивчення ціни як інструменту управління ринком — дає змогу статистиці охарактеризувати можливості й ступінь впливу цін на виробництво, обіг та попит, обґрунтувати економічні важелі для маркетингового регулювання ринку;

- вивчення цін у площині управління ціноутворенням — дає можливість виявити закономірності ціноутворення, охарактеризувати поведінку цін і поведінку покупців, установити їх вплив на рівень життя населення, спрогнозувати динаміку цін;