Розділ III. Грошово-кредитна статистика

Кожний агрегат має певне призначення у практиці управління грошовим обігом, а у сукупності вони дають цілісну картину структури та динаміки грошової маси і грошового обігу

Грошові агрегати різняться не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат М0 виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу і платежу. Вона найтісніше пов'язана з товарною масою в обігу і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру. З погляду на це саме цей агрегат є об'єктом найактивнішого регулювання.

В інших грошових агрегатах враховується також нагромадження грошей у різних організованих формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості. Залежно від строків і форми нагромадження вони належать до різних грошових агрегатів.

На обсяг грошової маси в кожному агрегаті впливають різні фактори. Так, обсяг агрегату М0 передусім залежить від обсягу товарообігу і швидкості обігу грошей. Обсяги інших агрегатів — Мх, М3 — визначаються, крім того, рівнем кредитних відносин, рівнем капіталізації грошових доходів суб'єктів обігу тощо. Ці відмінності необхідно враховувати при використанні того чи іншого агрегату в регулюванні грошового обігу.

Чим менша частка М0 у загальній грошовій масі, то більш ефективною та розвиненою вважається національна грошова система. Найвагомішими причинами збільшення частки готівки в обігу є намагання багатьох суб'єктів господарювання здійснювати розрахунки готівкою з метою уникнення податків, низький рівень довіри юридичних і фізичних осіб до комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ.

Збільшення готівки в загальній грошовій масі ускладнює розрахунки в економіці, зменшує грошові надходження на розрахункові рахунки підприємств, знижує ліквідність і послаблює кредитний потенціал комерційних банків.

Відповідно до методології МВФ у міжнародній фінансово-статистичній практиці для оцінювання ліквідності країни використовуються такі агрегати (рис. 5.2):

- агрегат "гроші" — включає гроші поза банками і депозити до запитання, тобто всі кошти в економіці країни, що можуть бути використані як засіб платежу. За складом він аналогічний грошовому агрегату Мх;

- агрегат "квазігроші" — це ліквідні депозити грошової системи, що безпосередньо не використовуються як засіб платежу і звичайно мають меншу швидкість обороту, ніж агрегат "гроші". Цей агрегат включає строкові й ощадні депозити і депозити в іноземній валюті, що враховуються в балансі депозитних корпорацій (НБУ і комерційних банків);

- агрегат "широкі гроші" — це сукупність агрегатів "гроші" і "квазігроші".

Методологія розрахунку грошових агрегатів МВФ спрямована на відображення можливостей країни відповідати за своїми зобов'язаннями в рамках існуючого валютного механізму, тобто міжнародної валютної ліквідності країн-членів МВФ.

Кількісний аналіз грошової маси — це дослідження купюрної структури готівкової грошової маси та визначення готівкової маси в обігу за певний момент часу.

Рис. 5.2. Склад грошових агрегатів відповідно до методології МВФ

Під купюрною структурою мається на увазі частка окремих видів грошових знаків у загальній величині наявних грошей.

Дослідження купюрного складу грошової маси передбачає:

- спостереження фактичного розподілу готівки грошей;

- розрахунок відхилення фактичного розподілу готівкових коштів від раціонального;

- вивчення факторів, що впливають на купюрну будову грошової готівкової маси; найбільший вплив на формування купюрного складу грошової маси мають такі фактори: зношення готівкових коштів, грошові доходи населення, роздрібні ціни на товари і послуги, структура товарообороту та схильність населення до витрачання грошей.

- вивчення зміни структури і розроблення заходів з раціоналізації купюрного складу готівкових грошей.

Раціональною структурою купюрної побудови готівкової грошової маси вважається така структура готівкової грошової маси, за якої середня величина купюри відповідає номіналу купюри, найбільш використовуваної в обігу.