Розділ «9.3. Методичний інструментарій обчислення фондових середніх та побудови фондових індексів»

- список індексу — набір акцій, які входять в індекс;

- метод усереднення;

- види ваг для курсових вартостей акцій, які входять до списку індексу;

- базисне значення індексу (значення індексу в базисному році);

- статистична база для розрахунку.

Для розрахунку індексів потрібні періодичні коригування списку індексу, оскільки до нього зазвичай входять акції підприємств, які посідають лідерські позиції за обсягами продажів акцій на фондовому ринку, а їхній перелік з часом змінюється.

Інформація, яка використовується у розрахунках фондових індексів, повинна задовольняти певним вимогам, зокрема:

- розмір вибірки — ринкова поведінка емітентів, інформація про цінні папери яких використовується для розрахунку фондового індексу, повинна найбільш точно відображати поведінку ринку акцій загалом або ринку акцій відповідної галузі;

- кількість компаній, цінні папери яких використовуються для розрахунку фондового індексу, повинна бути достатньо великою для зменшення впливу на кінцевий результат випадкових відхилень цінних паперів окремих компаній відносно середнього ринкового значення;

- репрезентативність вибірки — перелік компаній, інформація про цінні папери яких використовується для розрахунку фондового індексу, повинен бути достатньо повним для адекватного відображення стану певного сегменту фондового ринку;

- вага — інформація про цінні папери підприємств повинна мати свою відповідну вагу, пропорційну до впливу цінних паперів цих компаній на фондовий ринок загалом. Залежно від методики розрахунку ваги індекс матиме різну інформаційну цінність для аналітиків;

- об'єктивність первинних даних для розрахунку індексу.

Індекси мають певні аналітичні обмеження. Так, індекси показують тільки кількісні зміни, тобто оцінюють сумарну вартість їхніх складових, але не відображають причини зміни цієї вартості. Відповідно індекси не розкривають глибину змін ціни інвестиційного активу.

Фондові індекси поділяються на такі види:

- індекси, які характеризують окремі сегменти ринку цінних паперів, наприклад, індекси акцій, індекси облігацій;

- індекси, які характеризують фондовий ринок у географічному розрізі — індекси національних фондових ринків та міжнародні (глобальні) фондові індекси;

- індекси, які характеризують галузі економіки — промислові, банківські та композитні індекси;

- індекси блакитних фішок, які демонструють зміну цін на цінні папери невеликої кількості компаній, обсяг торгівлі цінними паперами яких складає найбільшу частку обсягу того чи іншого ринку.

Залежно від методологічних засад агрегування та методу розрахунку середніх цін підходи до розрахунку фондових індексів можна об'єднати у дві групи — підходи, які передбачають рівновагомість цінних паперів, та підходи, які передбачають надання ваги цінним паперам (табл. 9.3).

Найбільш спрощених підходом до розрахунку фондових індексів є середня арифметична з цін з використанням дільника або поправочного коефіцієнта. За цим підходом розраховуються фондові індекси DJIA та Nikkei 225 Average. Як середня геометрична з цін обчислюється фондовий індекс FT-30 Share Index, а як середня геометрична з індивідуальних індексів цін — індекси Value Line Composite Index, FT-30. До індексів, при обчисленні яких використовується прийом зважування, належать S&P-500, зведений NYSE, FT-100, NASDAQ, DAX, CAC, TOPIX.