Розділ «ТЕМА 7. СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ ВИМІРЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКІВ»

дисперсійному комплексі обчислюють у такому порядку : у& =1=1; ув = ів-1 = 1; ус = іс-1 = 1; уав=ул-ув = 1; vAC =vAovc = 1;увс = vвovc = 1;

^двс = УЛ ■Ув-Ус = 1; V, = Уа+^+^с +^ав +^ас +^вс +^авс = 7.

Сума часткових ступенів вільності повинна давати їх число для загальної

дисперсії у ' 1

Девіати, розраховані за даними нашого прикладу, наведені у таблиці 53 по рядку 5.

Вірогідність дії факторів і їх сполучень визначаємо, як і раніше відношенням факторних девіат і їх сполучень до залишкової девіати. Для нашого прикладу наведені по рядку 5 таблиці величини девіат ділимо на залишкову дисперсію 51,77. Обчислені значення коефіцієнтів Р записуємо по рядку 6.

Зіставляючи обчисленні та табличні значення Р критеріїв бачимо, що

загальнофакторна дисперсія * і дисперсії, викликані кожним з досліджуваних факторів, достовірні при всіх порогах імовірності (Р=0,95 ; Р=0,99 ; Р=0,999),

оскільки р > ґт. Дисперсії, зумовлені сполученнями (при всіх можливих варіантах) факторів, виявились невірогідними.

Таблиця 53

Зведена інформація результатів лічильної обробки трифакторного дисперсійного комплексу

7.1.3. Аналіз абсолютних змін досліджуваної ознаки

З аналітичної точки зору являє певний інтерес зіставлення груп у дисперсійному комплексі при вивченні впливу на результативну ознаку факторних ознак у різному їх сполученні (поєднанні). У трифакторному комплексі мають місце подвійні та потрійні взаємодії факторів. Наприклад, для розглядуваного прикладу розрахунку трифакторного комплексу середній рівень собівартості виробництва 1ц яловичини, сформованого під впливом факторів А і В при їх

рівнях А1 і в1 становитиме Мав = 88,04 грн. ( 278,00 + 866,53) : (9 + 4).

Аналогічно обчислюють названу результативну ознаку для всіх можливих сполучень вивчаючих факторних ознак. Нижче наведені середні рівні залежної змінної, одержані під впливом незалежних змінних у різних варіантах їх сполучень. Тобто маємо середній рівень собівартості одиниці продукції, зумовлений впливом різних варіантів взаємодії факторів продуктивності праці, рівня затрат та їх вартості.

маа=88,04; Ма1=2 =99,29; Мд2=1=98,39; ^ =109,78; Мда =84,25; Мд1с2=101,57; Мас=96,22; ^=113,59; Мда=84,33; мвд=101,84; мв2с1=97,41; мв2с2=Ц5,67; Ма.вд=69,50; Ма*с2 =96,28; ^4=91,63; маас2 =109,51; Ма2ва=90,29; Ма2вл=107,40; ^4=101,61; ма2в2с2 =119,78.

При аналізі загальної дії досліджуваних факторів спочатку вивчають вплив на результативну ознаку кожного фактора окремо, а потім їх сполучення. Судячи по даних розглядуваного прикладу,

виявився досить сильний вплив фактора с^с=38,3%). Як виразився вплив цього фактора, показує основний ряд часткових середніх м*, показаний графічно на рисунку 19. Із графіка і числового ряду добре видно, що фактор С при всіх градаціях факторів А і В діяв однаково : при С1 до 14 грн. рівень собівартості приросту був порівняно низький, при С2- понад 14 грн. він підвищився. Найнижчий (69,50 грн.) рівень собівартості виробництва яловичини проявляється в групі А^а, оскільки сполучення факторів зумовлюючих такий рівень, містить найкращі показники продуктивності праці, витрат і вартості кормів у досліджуваній сукупності. Зіставлення груп А1ва і лВ2С2 показує різницю середніх рівнів собівартості в підприємствах з однаково високою продуктивністю праці, низькою собівартістю витрачених кормів, але з різним рівнем їх витрат на виробництво 1ц яловичини.

Ця різниця в розглядуваному прикладі становить Млас2 ~м^а =109,51 - 96,28 = 13,23 грн.Зміна в абсолютних рівнях результативної ознаки, викликана підвищенням продуктивності праці (А) і зниженням вартості кормів (С) при однаково низькому рівні їх затрат (В1),

показує різницю _м"а= 101,40 - 69,50 = 31,90 грн.