Для ефективного функціонування виробничої групи необхідна наявність в ній як формальних, так і неформальних комунікацій. Якщо домінуватиме лише система формальних комунікацій, процес проходження інформації буде бюрократизуватися. Якщо переважатимуть системи неформальної комунікації, це призведе до поширення домислів і передбачень, що заважатиме конструктивній діяльності. Для ефективної діяльності бажаний певний баланс цих систем, оптимальне співвідношення між ними.
Регулюючий вплив на виробничі процеси, крім комунікацій, здійснює особа керівника. Сьогодні спеціалісти з проблем управління закликають керівників бути лідерами, які ведуть за собою, показують приклад продуктивної праці. Встановлено, що в тих випадках, коли керівник не виступає у ролі функціонального лідера, підлеглі реалізують приблизно 60-65% своїх можливостей. У соціології праці багато уваги приділяється пошукам оптимального стилю керівництва як відносно стійкої системи методів, способів, прийомів впливу керівника на підлеглих з метою виконання управлінських функцій. Традиційним є виділення і вивчення впливу на ефективність трудової діяльності авторитарного, демократичного й анархічного стилів керівництва.
Для авторитарного керівника характерною є ведуча мотивація особистих досягнень у професійній сфері. Це досягається шляхом жорсткого контролю за діяльністю підлеглих, детальним вникненням у всі виробничі питання. Керівник із демократичним стилем пов'язує ефективність діяльності з проявами творчості, спілкування. Підлеглі сприймаються ним як особистості, як самостійні суб'єкти групової діяльності. Мотивація керівника з анархічним стилем — це, як правило, мотивація збереження існуючого стану справ або мотивація досягнення успіху в непрофесійній сфері.
Низька дисципліна праці, несприятливі умови праці можуть бути причиною виникнення у виробничих групах конфліктних ситуацій. Найбільш типовими є конфлікти, викликані організаційно-виробничими і міжособистісними причинами. Організаційно-виробничі конфлікти виникають тоді, коли працівник не виконує вимог з боку організації (дотримання правил внутрішнього розпорядку, технологічної і трудової дисципліни, якісного виконання своїх безпосередніх функціональних обов'язків і т. п.), а також, коли організація не створює нормальних умов праці, не дотримується трудових угод. Причиною міжособистісних конфліктів у багатьох випадках є сама людина, її психологічні особливості, поведінка. Міжособистісний конфлікт — це конфлікт через антипатію, особисту неприязнь, несумісні інтереси, погляди, норми поведінки.
Конфлікти, зумовлені організаційно-виробничими причинами, щодо міжособистісних конфліктів носять, як правило, конструктивний характер. Вони припиняються, як тільки вирішується виробнича проблема. Міжособистісний конфлікт завжди протікає жорсткіше і носить більш інертний характер. Тому необхідно уникати і запобігати переходу організаційно-виробничих протиріч у міжособистісні (емоційні). Крім того, найнебезпечніші для психічного здоров'я людини приховані, довготривалі конфлікти, особливо по вертикалі - між керівниками і підлеглими.
Характер міжособистісних стосунків, стиль керівництва групові норми, організація й умови праці, система стимулювання є основними чинниками, які здійснюють вплив на формування соціально-психологічного клімату. Соціально-психологічний клімат - це домінуючий і відносно стійкий психічний настрій колективу, виробничої групи, в якому об'єднуються настрої людей, їхні душевні переживання, ставлення один до одного, роботи і оточуючих подій. Фактори, що формують соціально-психологічний клімат, умовно можна розділити на фактори макро- і мікросередовища. Фактори макросередовища діють на рівні суспільства в цілому (науково-технічна революція, загальний рівень культури, освіти, добробуту людей і т. ін.). Фактори мікросередовища діють на рівні конкретних виробничих організацій, трудових колективів. До них відносять: техніко-технологічні (умови праці, форми організації спільної діяльності людей на виробництві і т. ін.), соціально-економічні (оплата праці, забезпечення житлом, умовами відпочинку і дозвілля і т. ін.), організаційно-правові (регламентація функціональних обов'язків, делегування повноважень, контроль за роботою підлеглих і т. ін.), соціально-психологічні (міжособистісні відносини по вертикалі і горизонталі, задоволеність працею, конфлікти, сумісність і спрацьованість людей і т. ін.) фактори. В залежності від стану цих факторів та їх поєднання формується сприятливий або несприятливий для праці соціально-психологічний клімат. Сприятливий соціально-психологічний клімат є важливою умовою для прояву ініціативи, творчості, взаємної довіри.
Як параметри оцінки ефективності виробничої групової діяльності розглядають загальногрупову результативність і задоволеність учасників виробничої групи собою, партнером, виконаною роботою. Слід мати на увазі, що задоволеність лежить в основі оцінки сумісності учасників спільного трудового процесу. У той же час, за результатами діяльності, узгодженістю дій можна визначите ступінь професійно-ділової інтеграції членів виробничої групи, їх спрацьованість.
1. Галкина Т. П. Социология управления: от группы к команде: Учеб. пособ.-М.,2001.
2. Дворецкая Г. В., Махнарылов В. П. Социология труда. - К., 1990.
3. Дикарева А. А., Мирская М. И. Социология труда. - М, 1989.
4. Економічна соціологія: Навч. посіб. / За ред. В. М. Ворони, В. Є. Пилипенка-К, 1997.
5. Экономическая социология: Учеб. пособ. / Под ред. В. Е. Пилипенко.-К., 2002.
6. Завепьский М. Г. Экономика и социология труда: Курс лекций. - М.,2001.
7. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. - СПб., 2000.
8. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учеб. пособ. - М., 2000.
9. Кравченко А. И. История зарубежной социологии труда. - М., 1991
10. Маркович Д. Социология труда. - М.,1989.
11. Лукашевич Н. П. Социология труда. -К, 2001.
12. Мартыненко Н. М. Основы менеджмента: Учебник. — К., 2003.
13. Мескон М. X, Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М, 1992.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу“ на сторінці 2. Приємного читання.
