Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу

Спеціальні та галузеві соціології

Для ефективного функціонування виробничої групи необхідна наявність в ній як формальних, так і неформальних комунікацій. Якщо домінуватиме лише система формальних комунікацій, процес проходження інформації буде бюрократизуватися. Якщо переважатимуть системи неформальної комунікації, це призведе до поширення домислів і передбачень, що заважатиме конструктивній діяльності. Для ефективної діяльності бажаний певний баланс цих систем, оптимальне співвідношення між ними.

Регулюючий вплив на виробничі процеси, крім комунікацій, здійснює особа керівника. Сьогодні спеціалісти з проблем управління закликають керівників бути лідерами, які ведуть за собою, показують приклад продуктивної праці. Встановлено, що в тих випадках, коли керівник не виступає у ролі функціонального лідера, підлеглі реалізують приблизно 60-65% своїх можливостей. У соціології праці багато уваги приділяється пошукам оптимального стилю керівництва як відносно стійкої системи методів, способів, прийомів впливу керівника на підлеглих з метою виконання управлінських функцій. Традиційним є виділення і вивчення впливу на ефективність трудової діяльності авторитарного, демократичного й анархічного стилів керівництва.

Для авторитарного керівника характерною є ведуча мотивація особистих досягнень у професійній сфері. Це досягається шляхом жорсткого контролю за діяльністю підлеглих, детальним вникненням у всі виробничі питання. Керівник із демократичним стилем пов'язує ефективність діяльності з проявами творчості, спілкування. Підлеглі сприймаються ним як особистості, як самостійні суб'єкти групової діяльності. Мотивація керівника з анархічним стилем — це, як правило, мотивація збереження існуючого стану справ або мотивація досягнення успіху в непрофесійній сфері.

Низька дисципліна праці, несприятливі умови праці можуть бути причиною виникнення у виробничих групах конфліктних ситуацій. Найбільш типовими є конфлікти, викликані організаційно-виробничими і міжособистісними причинами. Організаційно-виробничі конфлікти виникають тоді, коли працівник не виконує вимог з боку організації (дотримання правил внутрішнього розпорядку, технологічної і трудової дисципліни, якісного виконання своїх безпосередніх функціональних обов'язків і т. п.), а також, коли організація не створює нормальних умов праці, не дотримується трудових угод. Причиною міжособистісних конфліктів у багатьох випадках є сама людина, її психологічні особливості, поведінка. Міжособистісний конфлікт — це конфлікт через антипатію, особисту неприязнь, несумісні інтереси, погляди, норми поведінки.

Конфлікти, зумовлені організаційно-виробничими причинами, щодо міжособистісних конфліктів носять, як правило, конструктивний характер. Вони припиняються, як тільки вирішується виробнича проблема. Міжособистісний конфлікт завжди протікає жорсткіше і носить більш інертний характер. Тому необхідно уникати і запобігати переходу організаційно-виробничих протиріч у міжособистісні (емоційні). Крім того, найнебезпечніші для психічного здоров'я людини приховані, довготривалі конфлікти, особливо по вертикалі - між керівниками і підлеглими.

Характер міжособистісних стосунків, стиль керівництва групові норми, організація й умови праці, система стимулювання є основними чинниками, які здійснюють вплив на формування соціально-психологічного клімату. Соціально-психологічний клімат - це домінуючий і відносно стійкий психічний настрій колективу, виробничої групи, в якому об'єднуються настрої людей, їхні душевні переживання, ставлення один до одного, роботи і оточуючих подій. Фактори, що формують соціально-психологічний клімат, умовно можна розділити на фактори макро- і мікросередовища. Фактори макросередовища діють на рівні суспільства в цілому (науково-технічна революція, загальний рівень культури, освіти, добробуту людей і т. ін.). Фактори мікросередовища діють на рівні конкретних виробничих організацій, трудових колективів. До них відносять: техніко-технологічні (умови праці, форми організації спільної діяльності людей на виробництві і т. ін.), соціально-економічні (оплата праці, забезпечення житлом, умовами відпочинку і дозвілля і т. ін.), організаційно-правові (регламентація функціональних обов'язків, делегування повноважень, контроль за роботою підлеглих і т. ін.), соціально-психологічні (міжособистісні відносини по вертикалі і горизонталі, задоволеність працею, конфлікти, сумісність і спрацьованість людей і т. ін.) фактори. В залежності від стану цих факторів та їх поєднання формується сприятливий або несприятливий для праці соціально-психологічний клімат. Сприятливий соціально-психологічний клімат є важливою умовою для прояву ініціативи, творчості, взаємної довіри.

Як параметри оцінки ефективності виробничої групової діяльності розглядають загальногрупову результативність і задоволеність учасників виробничої групи собою, партнером, виконаною роботою. Слід мати на увазі, що задоволеність лежить в основі оцінки сумісності учасників спільного трудового процесу. У той же час, за результатами діяльності, узгодженістю дій можна визначите ступінь професійно-ділової інтеграції членів виробничої групи, їх спрацьованість.

1. Галкина Т. П. Социология управления: от группы к команде: Учеб. пособ.-М.,2001.

2. Дворецкая Г. В., Махнарылов В. П. Социология труда. - К., 1990.

3. Дикарева А. А., Мирская М. И. Социология труда. - М, 1989.

4. Економічна соціологія: Навч. посіб. / За ред. В. М. Ворони, В. Є. Пилипенка-К, 1997.

5. Экономическая социология: Учеб. пособ. / Под ред. В. Е. Пилипенко.-К., 2002.

6. Завепьский М. Г. Экономика и социология труда: Курс лекций. - М.,2001.

7. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. - СПб., 2000.

8. Иноземцев В. Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспективы: Учеб. пособ. - М., 2000.

9. Кравченко А. И. История зарубежной социологии труда. - М., 1991

10. Маркович Д. Социология труда. - М.,1989.

11. Лукашевич Н. П. Социология труда. -К, 2001.

12. Мартыненко Н. М. Основы менеджмента: Учебник. — К., 2003.

13. Мескон М. X, Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М, 1992.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спеціальні та галузеві соціології» автора Пилипенко В.Є на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ СПЕЦІАЛЬНИХ ТА ГАЛУЗЕВИХ СОЦІОЛОГІЙ

  • ЕКОНОМІЧНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Статус і роль економічної соціології у системі соціологічних наук

  • Вітчизняна економічна соціологія. Основні напрямки досліджень

  • Суб'єкти економічних відносин

  • Соціально-економічна поведінка особистості

  • Соціально-економічні орієнтації населення України

  • СОЦІОЛОГІЯ ПОЛІТИКИ

  • Політика як соціальний феномен

  • Участь громадян у політичному процесі

  • СОЦІОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

  • Сучасна соціологія культури як наукова дисципліна.

  • Аналіз культури як системи

  • Статика і динаміка як основні характеристики культури-системи.

  • Проблема взаємовідносин системи-культури і системи-суспільства.

  • Аналіз сучасних соціокультурних систем.

  • Актуальні дослідницькі теми соціології української культури

  • Нові реалії функціонування художньої культури.

  • Емпіричні виміри української соціології культури.

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСВІТИ

  • Предметна сфера соціології освіти

  • Освіта як соціальний інститут

  • Система освіти України

  • Шляхи розв'язання економічних проблем освіти

  • СОЦІОЛОГІЯ МОРАЛІ

  • Історія та сучасний стан західної соціології моралі

  • Розвиток вітчизняної соціології моралі

  • СОЦІОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ

  • Поняття про релігію

  • Концепції походження релігії

  • Релігійність

  • Критерії релігійності

  • Релігійні організації

  • Держава і церква

  • Релігія в світі

  • СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

  • Особистість як суб'єкт соціальних відносин

  • Особистість як об'єкт соціальних відносин

  • ЕЛЕКТОРАЛЬНА СОЦІОЛОГІЯ

  • Теорії електорального вибору

  • Теоретичний аналіз електоральної активності

  • Види досліджень та методи прогнозування в електоральній соціології

  • СОЦІОЛОГІЯ ЗЛОЧИННОСТІ

  • Історичний шлях і теоретичні набутим соціології злочинності

  • Актуальні емпірико-соціологічні дослідження

  • СОЦІОЛОГІЯ ПРАЦІ

  • Формування і становлення соціології праці

  • Виробнича група як об'єкт соціологічного аналізу
  • Розділ 12. СОЦІОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

  • Формування організаційної культури як важливий соціальний процес